Поради та співпраця з батьками
Запитання для батьків
щодо музичного розвитку їхньої дитини (анкетування)
- Чи вважаєте музичне виховання важливим у розвитку вашої дитини? Чому?___________________________________________________________________
- Чи слухаєте разом з дитиною музику (у живому виконанні, аудіозаписі, відеозаписі)?
- Чи берете участь у святах, розвагах, що проводять у дошкільному закладі? Якщо ні, то чому?
- Чи співаєте разом зі своєю дитиною вдома (колискові, забавлянки, жартівливі пісні, сучасні)?
- Чи імітуєте голоси героїв під час читання з дитиною казок, чи озвучуєте їхній спів?
- Чи музикуєте з дитиною? Якщо так, які музичні інструменти використовуєте - іграшкові чи справжні?
- Чи підтримуєте дитячу ініціативу у танцювальних рухах? Як саме?
- Чи влаштовуєте вдома імпровізовані танцювальні виступи у власноруч виготовлених костюмах?
- Чи підтримуєте дитячу ініціативу у створенні музично-ігрових ситуацій (гра в музичне заняття, концерт, театр тощо)?
- Чи готуєте разом з дитиною музичні номери, виступи-сюрпризи до родинних свят, приходу друзів?
- Чи ділитеся з дітьми власними талантами і вміннями? Якщо ні, то чому?
- Як часто відвідуєте професійний театр разом з дитиною? Чи обмінюєтеся враженнями?
- Яким чином підтримуєте музичні інтереси вашої дитини?
- Чи маєте вдома мистецьке середовище? Яке воно?
- Чи збираєте музичну фонотеку для слухання й танцювально-ігрової діяльності дитини (музичні казки, дитячі пісні, дитячі балети й опери, інструментальні п’єси, сучасну естрадну музику тощо) та відеотеку?
- Яка музика подобається вашій дитині? Яка музика подобається вам?
- Чи зверталися за порадами до педагогів (музичного керівника) щодо музичного виховання вашої дитини?
1. Раній прояв музичних здібностей говорить про необхідність починати музичний розвиток дитини якомога раніше. Якщо не закласти з самого початку міцний фундамент, то марно намагатися побудувати міцний будинок: навіть якщо він буде красивий зовні, він все рівно розвалиться на шматки від сильного вітру і землетрусу - вважають педагоги. Втрачена можливість формування інтелекту, творчих, музичних здібностей дитини, буде непоправною.
2. Шлях розвитку музикальності кожної людини однаковий. Тому не слід засмучуватися, якщо у нашого малюка немає настрою щось заспівати або йому не хочеться танцювати, а якщо і виникають подібні бажання, то спів, на ваш погляд, здається далеким від досконалості, а рухи смішні і незграбні. Не турбуйтеся! Кількісні накопичення обов'язково перейдуть в якісні. Для цього потрібен час і терпіння.
3. Відсутність будь-якої із здібностей може гальмувати розвиток інших. Значить, завданням дорослого є усунення небажаного гальма.
4. Не «приклеюйте» вашій дитині «ярлик» - немузична, якщо ви нічого не зробили для того, щоб цю музикальність в неї розвинути.
Глінка, Чайковський, Моцарт, Бетховен ... Знамениті, відомі кожному імена. Хто обрав їм шлях геніїв? Хто визначив славу музикантів-композиторів? Природа? Батьки? Педагоги?
Може бути, професійні якості передаються з генами? Може бути, син вченого, подорослішавши, стане вченим, а син письменника - письменником? Можна нерідко чути: «мабуть, мій малюк пішов у батька, у нього зовсім немає музичного слуху»! Досить поширена формула визначення відсутності здібностей у сина чи дочки.
Однак все насправді трохи інакше. Якби походження було визначальним у формуванні здібностей, то тоді діти покоління за поколінням, успадковували б професії батьків. Але життя набагато цікавіше, і не так вже й рідкісні випадки, коли дитина вченого стає скрипалем, а лікаря - письменником. І пояснюється це оточенням, в якому росте малюк, його власним досвідом. Вони визначають в майбутньому і здібності, і характер людини. І якщо син музиканта вибирає ту ж професію, що його батько, то причина цього насамперед у тому, що виховувався він в атмосфері музики, що з перших днів появи на світ був занурений у світ чарівних звуків.
Педагоги, музиканти прийшли до висновку про те, що задатки до музичної діяльності (тобто фізіологічні особливості будови організму, наприклад органу слуху або голосового апарату) є у кожного. Саме вони складають основу розвитку музичних здібностей. Поняття «не розвивається здатність», за твердженням вчених, фахівцем в галузі дослідження проблем музикальності, сама по собі є абсурдною. Вважається доведеним, що якщо для музичного розвитку дитини з самого народження створені необхідні умови, то це дає значний ефект у формуванні його музикальності. Природа щедро нагородила людину. Вона дала їй все для того, щоб бачити, чути, відчувати навколишній світ. Вона дозволила їй чути все різноманіття існуючих навколо звукових фарб. Прислухаючись до власного голосу, голосам птахів і тварин, таємничого шелесту лісу, завивання вітру, люди вчилися розрізняти інтонацію, висоту, тривалість. З необхідності вміння слухати і чути народжувалася музикальність - природою дана людині властивість. Отже, всі ми від природи музичні. Про це необхідно знати і пам'ятати кожному дорослому, так як від нього залежить, якою стане в подальшому його дитина, як вона зможе розпорядитися своїм природним даром. Як уже говорилося, оточення формує і живить особистість. Музика дитинства - хороший вихователь і надійний друг на все життя.
Музиканти-педагоги при оцінці співу дітей використовують термін «чистота інтонування». Кажуть, наприклад, інтонація у дитини "не чиста", чи «чистота інтонування залишає бажати кращого». Що це означає?
Чисто інтонувати або «чисто» співати - це значить, співати без фальші, не фальшивити під час співу.
Коли ви граєте на якомусь інструменті і одночасно співаєте, треба слухати себе і стежити за тим, щоб звук інструмента і голос зливалися. Доводиться свідомо керувати своїм голосом і пристосовувати його до звучання інструмента. Якщо з інструмента витягується високий звук, потрібно постаратися зробити свій голос тоненьким (наприклад, як у мишеняти) і послухати, дістався він до високого звуку інструмента, з'єднався з ним в узгодженому звучанні. Якщо на інструменті зіграли низький звук, потрібно зробити навпаки, опустити голос, нехай він буде більш «товстим», низьким. Головне, завжди себе слухати і контролювати. Голос співаючого і звук, видаваний інструментом, повинні зливатися в один. Це дуже важливо. Якщо є хоч невелика неузгодженість між звуком музичного інструмента і його повторенням людиною, про чистий спів не може бути й мови, а до чистоти співу люди завжди ставилися і ставляться дуже серйозно.
Не варто засмучуватися, якщо відразу не виходить виконати пісню чисто. Для успіху потрібен час, вправи з розвитку звуковисотного слуху і, звичайно, регулярні заняття співом. І все ж таки пам'ятайте:
Перш ніж про інтонувати (проспівати) звук пісні, важливо його правильно почути і найточнішим чином повторити голосом.
Шановні батьки, підготовка дитини до свята, очікування свята — це велика відповідальність, психологічне навантаження. Пропонуємо поради, які допоможуть вам підготувати дитину до свят.
ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД ДИТИНИ
Зачіска дитини та макіяж повинні бути безпечними (обережно алергія).
Одяг (костюм) дитини повинен бути зручним, святковим, безпечним (без гострих, колючих прикрас), відповідати розміру.
Взуття: чешки або інше взуття, в якому зручно виконувати музично-ритмічні рухи. Щоб переконатись, що дитині буде комфортно — треба завчасно приготувати костюм, дати можливість дитині в ньому походити вдома.
РОЗУЧУВАННЯ РОЛІ
При написанні сценаріїв свят враховується програмові вимоги, вікові можливості, творчі здібності дітей, досвід педагога та умови (музичний зал).
Під час розподілу ролей враховується бажання, творчі здібності дітей. Щоб дитина почувала себе впевнено допоможіть їй передати характер ролі за допомогою інтонації, міміки, рухів; вивчіть слова віршів, пісень. Запропонуйте їй уявити себе артистом, який виступає на сцені, перегляньте телепередачі за участю дітей, зверніть увагу дитини як треба танцювати, співати і т.д. Потренуйтеся перед дзеркалом.
За потреби отримайте консультацію вихователя, музичного керівника, психолога.
ПРИСУТНІСТЬ БАТЬКІВ
Пишайтеся своєю дитиною, будьте прикладом для неї.
Якщо у вас немає можливості бути присутнім на святі — підготуйте до цього дитину, поясніть причину.
ПЕРЕГЛЯД СВЯТА
Приходьте за 10-15 хвилин до початку свята.
Зніміть верхній одяг, перевзуйтеся або одягніть бахіли.
Огляньте виставку поробок.
До зали заходьте після запрошення.
Вимкніть мобільний телефон.
Не коментуйте виступи дітей під час свята.
Не відволікайте увагу дітей зауваженнями, проханнями позування перед камерою — це може мати небажані наслідки.
Підтримуйте виступ дітей оплесками.
Після закінчення свята дочекайтесь коли діти вийдуть до групи.
Якщо у вас є бажання продовжити свято вдома, ви можете забрати дитину, попередивши вихователя і зробивши запис у «Зошиті тимчасової відсутності дитини».
Кількість присутніх дорослих обмежена до 2-х осіб від родини у зв’язку з площею приміщення та вимогами з безпеки життєдіяльності.
Якщо ваша дитина під час свята, побачивши вас може відмовитись від виступу або розплакатись, чи у вас склалися особливі обставини і ви прийшли з маленькою дитиною — пропонуємо свято подивитись у фойє. Сприймайте своїх дітей такими, якими вони є. Вони мають бути впевнені в вашій любові в будь-яку хвилину. Пам’ятайте, що вашу дитину навчають не ваші слова, а ваш особистий приклад, ваша поведінка та душевна доброта.