Наказом МОН «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» від 28.12.2019 №1646, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.02.2020 за № 111/34394 - визначено суб’єктів реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти та Порядок реагування на випадки булінгу;
- визначено ознаки булінгу (цькування), а саме:
умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;
інші правопорушення насильницького характеру.
Законом України «Про освіту» (ст.26) визначено, що керівник закладу освіти забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу:
1. Затверджує і оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу;
2. Розглядає заяви про випадки булінгу;
3. Видає рішення про проведення розслідування;
4. Скликає засідання комісії для прийняття рішення за результатами розслідування та вживає відповідних заходів реагування.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про освіту» заклади освіти зобов’язані на офіційних веб-сайтах розмістити:
1. Правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
2. План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
3. Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу;
4. Порядок реагування на доведені випадки булінгу та відповідальність осіб, причетних до булінгу.
Відповідно до п.39 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі» від 22.08.2018 № 658 у закладі освіти призначено уповноважену особу, що здійснює заходи у сфері запобігання протидії насильству:
Меламед Інна Борисівна, психолог,
0503010786
КОНТАКТИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
| №з/п | Назва та мета організації | Контакт |
| 1. | Єдина гаряча лінія для осіб які постраждали від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або загрозу його вчинення | 15-47 |
| 2. | Національна дитяча гаряча лінія (з питань булінгу, різних видівнасилля, психологічної допомоги) «Ла Страда Україна» | 0800 500 225, 116 111 (З 12.00 до 20.00) |
| 3. | Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для постраждалих від домашнього насильства. Учасники освітнього процесу можуть отримати кваліфіковану правов удопомогу | 0 800 213 103 |
| 4. | Гаряча лінія для отримання безкоштовної психологічної допомоги. Всесвітня організація охорони здоров’я та Міністерство охорони здоров’я України. Реєструйтеся на платформі «Розкажи мені» та покращуйте свій емоційний стан. | tellme.com.ua |
| 5. | Товариство Червоного Хреста України, Інститут когнітивного моделювання. З питань протидії домашньому насильству. Он-лайн- платформа «Мені здається». | https://itseems.com.ua/ |
| 6. | Проєкт "Мій телефонний друг". Волонтери підтримують людей, які опинилися на самоті під час пандемії COVID-19. | 0 800 202 147 (з 12:00 до 20:00) |
Дослідження свідчать, що останнім часом значно збільшилася кількість дітей дошкільного віку з підвищеною тривожністю. Однією з основних причин такої негативної динаміки є жорстоке поводження з дітьми. Дитинство — пора становлення особистості. І саме у цей період дитина потребує найбільшої уваги і захисту. Тож найближче оточення має забезпечити дитині належний догляд та турботу, а головне — безпечне і радісне існування.
Профілактика жорстокого поводження з дітьми в дитячому садку
Кожним зверненням до дитини — словом, інтонацією, жестом, і навіть мовчанням — ми повідомляємо їй не лише про себе, свій стан, а й про неї, частіше — саме про неї. Від повторюваних знаків схвалення, любові та прийняття у дитини з'являється відчуття: «зі мною все гаразд», «я — хороший». А від сигналів осуду, незадоволення, критики — відчуття «зі мною щось не так», «я — поганий». Емоційна пам'ять дитини фіксує ці відчуття, і вони стають основою формування самооцінки. У ранньому та молодшому дошкільному віці вплив найближчого оточення відіграє вирішальну роль у становленні особистості дитини.
З огляду на це колектив дошкільного закладу повинен систематично проводити роботу щодо профілактики жорстокого поводження з дітьми.
Формування у педагогів толерантного ставлення до дітей
Жорстоким поводженням з дітьми у дошкільному закладі можна вважати, зокрема:
- підвищений тон, крик педагога;
- необґрунтовані та неадекватно занижені оцінки;
- сувору дисципліну, яка тримається на страхові;
- авторитаризм, вимоги без пояснень.
- фізичне насильство;
- нехтування інтересами та потребами дитини.
- неприйняття;
- погрози або терор;
- ігнорування психологічних потреб дитини;
- ізоляція;
- розбещення.
Необхідною умовою попередження жорстокого поводження з дітьми є підвищення психологічної та педагогічної обізнаності педагогів. Дуже важливо, щоб педагоги усвідомлювали ті наслідки, до яких призводить жорстоке поводження з дітьми, та розуміли, які дії щодо дітей є жорстокими і де вимогливість межує з жорстокістю. А ще — необхідно формувати у педагогів толерантне ставлення до дітей. Адже педагоги мають за будь-яких умов проявляти великодушність до дітей, поважати їхні права, визнавати право кожної дитини бути іншою, сприймати її такою, якою вона є, вміти поставити себе на місце дитини, співпрацювати з нею на засадах партнерства.
