Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти (ясла - садок) № 36 Харківської міської ради"

 







Лікар радить, консультує, інформує


 

Лікар дошкільного навчального закладу №36 - Савченко Наталія Сергіївна, лікар-педіатр міської дитячої поліклініки №23

ПАМ'ЯТКА ПО КОРУ:Кір – гостре вірусне інфекційне захворювання, яке має характерні клінічні прояви, що при типовому перебігу дозволяє легко встановити діагноз.Інкубаційний період триває 9-11 днів, може продовжуватися до 17, а іноді – до 21 дня.Джерелом інфекції є хворі на кір в катаральному періоді і перші три дні висипань. Інфікована людина стає небезпечною для оточуючих на 9-10-й день після контакту з хворим на кір.Механізм передачі – повітряно-крапельний (кашель, чхання).Індекс контагіозності – 95 - 96%, тобто на нього захворюють 95-96% сприйнятливих людей, які були в контакті з хворим, незалежно від їх віку.Періоди перебігу хвороби:І катаральний. На 3-ій день піднімається температура до 38-39˚С, з’являється сухий кашель, нежить, кон’юктивіт, світлобоязнь, набряк повік, в ротовій порожнині на слизовій з’являються плями (папули).ІІ висипання. Знову піднімається температура до 39-40˚С, з’являється висипка за вухами, на щоках, шиї, грудях і верхній частині спини (поетапно). Далі висипка поширюється на сідниці, кінцівки.ІІІ пігментації. Висипка згасає і перетворюється на «бурі» плями, які утримуються 1,5-3 тижні.Ускладнення: можуть з’являтися в будь-який період хвороби. До них належать: ларингіт, ларинготрахеїт, інтерстиціальна пневмонія, отит, енцефаліт, гострий склерозуючий панецефаліт. Для запобігання захворювання і грізних ускладнень єдиним заходом залишається вакцинація проти кору, яку проводять у 12 місяців, ревакцинацію – у 6 років.При відсутності вакцинації рекомендовано провести щеплення моно-вакциною від кору у будь-якому віці до 30 років.Для екстреної профілактики у вогнищі вводять протикорову вакцину до 3-го дня від моменту контакту з хворим на кір, або протикоровий імуноглобулін до 6-го дня від моменту контакту з хворим на кір.В період підвищеної захворюваності на кір рекомендується:1) уникати великого скупчення людей;2) при перших проявах «простудного» захворювання звертатись до лікаря.

 
 
Чи варто боятися щеплень?

 

Інфекційні захворювання з давніх часів були великим лихом для людства. Епідемії частіше забирали життя людей і у більших кількостях, ніж війни та стихійні лиха. 

Термін інфекції означає проникнення в організм людини мікроорганізму, який може викликати захворювання. 

Протягом багатьох століть лікарі та вчені говорять про необхідність не скільки лікувати, а скільки попереджати захворювання. 

Але людство навіть не могло уявити ті успіхи , які забезпечують профілактичні щеплення. Завдяки вакцинації у світі врятували мільйони людських життів. 

Інфекції, що мали широке розповсюдження, стали керованими.Щоб з'ясувати, чи потрібна сьогодні вакцинація, що вона дала людству, необхідно відповісти натри головні питання:

   - Які жертви приносило людство на алтар інфекційних захворювань до введення вакцин?
   - Що ми маємо сьогодні з інфекційних хвороб?
   - Що чекає людство у випадку відсутності вакцинації? 

Найбільш демонстративний досвід боротьби із натуральною віспою - інфекцією, що забрала життя багатьох людей. Так у Європі в ХУІІ ст. тільки від віспи померло 60 і млн. людей. Ті що вижили, залишились жити із тяжкими |ускладненнями, що призвели до повної втрати і працездатності. 

І тільки завдяки вакцинації у всьому світі в ' 80-х роках ліквідовано натуральну віспу. Яскравим прикладом ефективності вакцинації являється також щеплення проти дифтерії. В довакцинальний період в нашій країні хворіло дифтерією від 40 до 80 тис. дітей щорічно. Смертність складала майже 50%, тобто помирала кожна друга захворіла дитина. 

В 1932 р. розпочато масову імунізацію проти захворювання і вже в 50-х роках XX ст. захворюваність знизилась в 6 разів і продовжувала знижуватися.

У 80-х роках з'явилася інформація, що вже все добре і щеплення скоріше не потрібні, ніж корисні. Лікарі-педіатри скоротили кількість щеплень, батьки відмовлялися від вакцинації дітей, дорослих майже не щеплювали, але наслідки не заставили себе довго чекати. 

В 1991 р. захворюваність дифтерією виросла в 50 разів, було зареєстровано понад 17 тис випадків захворювання, із них 3 тис. серед дітей. Згідно даних ВООЗ в Україні від дифтерії помирає 10%захворівших.

Щоб зупинити епідемію дифтерії, почали знову масову імунізацію дорослих і проводили додаткові щеплення дітям. І тільки завдяки таким діям захворюваність на дифтерію не реєструвалася. Останній випадок носійства збудника дифтерії зареєстрований в районі в 1998 р.

Отже, якщо припинити проведення щеплень проти дифтерії, то захворювання знову підійме голову, відомо з якими наслідками, із сотнями смертельних випадків.

Не менш вагомо вплинула імунізація на захворюваність такою небезпечною інфекцією, як правець, який відомий людству понад 2500 років. Правець протягом всієї історії був постійним і незмінним супутником війн. 

Але виникав він не тільки внаслідок військового травматизму, а й в мирний час - ця інфекція забирала тисячі людських життів. Перебіг хвороби надзвичайно тяжкий, і кожен другий помирав. Лише вакцинація дозволила перемогти цю небезпечну хворобу, щорічно зберігає життя більш ніж 500 тис. людей і є надійним методом попередження цього захворювання. Тому тільки некомпетентні люди можуть заперечувати необхідність щеплень.

Кір - це інфекція, яка до 60 років минулого століття була однією із найбільш розповсюджених у Європі. Протягом життя майже кожен хворів на кір.

В Україні протягом 15 років з початку XX ст. від кору померло близько 500 тис. дітей. Причиною смерті були ускладнення у вигляді пневмонії. З початку введення вакцинації проти кору в Україні пройшло понад 50 років, за цей час захворюваність зменшилась в 100 разів. 

  Знову ситуація склалася як і з дифтерією: байдужість батьків і лікарів, недоліки в проведенні вакцинації і навіть рекомендації, що щеплення можна не проводити - результат не змусив себе довго чекати - в 2001 р. захворюваність зросла у 20 разів, а в 2006 р. - ще більше.

В Україні захворіло на кір тільки в 2006 р. 42124 особи, померло 20 дітей.

В Гребінківському районі до 1982 р. щорічно реєструвалися 10-30 випадків.

З 1983 р. захворюваність на кір реєструється у вигляді поодиноких випадків: 1983 р. - 1 вип., 1986 р. -2 вип., 2006 р. - 1 вип. Це є результатом досягнення високого відсотка щеплення дітей проти кору - 98,5%.

Основною причиною епідемічного підйому кору було збільшення кількості невакцинованих осіб.

Ще одна інфекція, доцільність щеплень проти якої важко заперечувати, це кашлюк - бактеріальна інфекція з крапельним шляхом передачі. Кашлюк особливо небезпечний для дітей віком до 2-х років. По рівню захворюваності кашлюк поступався лише кору. Захворюваність в Україні в довакцинальний період складала понад 100 тис. дітей в рік.

Завдяки імунопрофілактиці щорічно в світі попереджено захворювання 5 млн. дітей та 760 тис. смертей від цієї інфекції. Після введення масової імунізації р 1963 р. кількість хворих зменшилась в 200 разів.

Поліомієліт або дитячий параліч - тяжке інфекційне захворювання, що супроводжується ураженням нервової системи і розвитку паралічу.

В середині минулого сторіччя епідемія поліомієліту мала Місце в 70 країнах світу. В Україні за період 1954-1958 р.р. захворіло на поліомієліт 15 тис. дітей, значна частина яких залишилася інвалідами. Після застосування вакцини захворюваність знизилась, і в 2002 р. 

Україна в складі Європейського регіону отримала статус території, вільної від поліомієліту. Але ВООЗ не відмінила вакцинацію, що пов'язано з циркуляцією збудника в інших регіонах світу і збереження небезпеки захворювання. В минулому році спалах захворювання на поліомієліт зареєстрований в Тад^икістані, де захворіло на паралітичний поліомієліт кілька сотень дітей.

Яскравим прикладом ефективності вакцинації є щеплення проти епідемічного паротиту (в народі "свинка"). В 90-х роках в Україні в зв' язку з недостатньою кількістю отриманої вакцини не всі діти отримали щеплення. В результаті рівень захворюваності зріс більш ніж в 10 разів, а знизився лише після введення додаткового щеплення дітям 6-річного віку.

 Щорічно реєструвалося до 200 випадків захворювання на епідпаротит: 1990р. -24 вип.; 1991 р. -167 вип. Завдяки імунізації захворюваність з 1991 р. по 2003 рік зменшилась в 10 разів, а після введення додаткового щеплення дітям шести років проти кору, паротиту, краснухи в районі з 2003 року не зареєстровано жодного випадку захворювання епідемічним паротитом. 

Помітно зменшилась захворюваність краснухою: в 1998 р. зареєстровано 55 вип.,2002 р. - 66 вип., 2003 р. - 23 вип., 2006р. • 19 вип., 2007р. -1 вип., 2008 р. - 2 вип., 2009р. - жодного випадку.

І таких фактів дуже багато. Вже через рік після введення вакцинації показник захворюваності до того чи іншого захворювання знижується в 10, а кору -в 100 разів.

Це ще раз підтверджує, що найбільш ефективним засобом профілактики крапельних інфекцій є вакцинація.

З кожним роком в країні з'являється все більше вакцин багатокомпонентних, тобто коли за рахунок однієї інфекції діти захищаються від трьох і навіть шести інфекційних захворювань.

Згідно з наказом МОЗ України N9 48 від 3.02.2006 р. "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні" на сьогодні визначені 10 інфекцій, проти яких щеплення в Україні є обов'язковими, а саме: проти туберкульозу, гепатиту В, дифтерії, кашлюка, правця, кору, паротиту, краснухи, поліомієліту та гемофільної інфекції. 

Всі вакцини, які включені до національного календаря профілактичних щеплень, закуповуються централізовано за кошти державного бюджету. На сьогодні щеплення однієї дитини віком до року коштує державі 790,9 грн.

В усьому світі дітям проводять щеплення. За даними ВООЗ зараз вакцинацією охоплено більше ніж 80% дітей світу. Жодна країна світу не відмовляється від імунопрофілактики, страхуючи себе від епідемій. Щеплення - необхідні. Відмовляючись робити дітям щеплення, батьки ризикують здоров"ям своїх малюків.

Немає більшої трагедії, ніж втрата життя дитини через хворобу, яку можна було б попередити простим щепленням.

 

 

Пам'ятка

з профілактики грипу

та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ)

 

ГРВІ - це велика група гострих вірусних захворювань, які характеризуються повітряно-крапельним шляхом передачі та переважним ураженням верхніх дихальних шляхів.

Грип є найбільш поширеним гострим респіраторним вірусним захворюванням, особливість якого у надзвичайно швидкому поширенні і вираженій інтоксикації. Механізм передачі вірусу грипу - повітряно-крапельний. Грип може призвести до тяжких ускладнень з боку легеневої, серцево-судинної, нервової, ендокринної систем.

 

Профілактика захворювань.

Профілактичні заходи спрямовані насамперед для підвищення резистентності організму до дії збудників грипу, а також інших ГРВІ.

Ефективними, особливо у період підвищення захворюваності, фахівці відзначають наступні методи профілактики: 


- повноцінне харчування з включенням вітамінів у природному вигляді; 
- загартовування та часте провітрювання приміщень; 
- вживання загальнозміцнюючих та тонізуючо-імуномодулюючих препаратів та препаратів цілеспрямованої імуностимулюючої дії.

Високоефективними є рекомендації загального санітарно-гігієнічного спрямування, зокрема: 
- Часто мити руки з милом, особливо після відвідування; 
- Прикривати ніс та рот хустинкою (або одноразовими серветками), особливо при кашлі та чиханні; 
- Широко застосовувати засоби нетрадиційної (народної) медицини, гомеопатичні препарати, оксолінову мазь.

 

На що необхідно звернути увагу:


- Існують деякі особливості клінічного перебігу грипу у різних вікових группах. У дітей молодшого віку передусім можуть з'явитися симптоми нейротоксикозу (блювання, судоми) навіть на тлі субфебрильної температури тіла. У осіб похилого віку на тлі ГРВІ загострюються серцево-судинні захворювання, активуються хронічні вогнища інфекції, що суттєво впливає на клінічні прояви грипу. 


- Захворювання здебільшого починається гостро, з проявів загальної інтоксикації (озноб, відчуття жару, сильний головний біль, біль в очах). Хворого турбують загальна слабкість, ломота в попереку, крижах, суглобах, м'язовий біль, порушується сон. Привертає увагу вигляд обличчя хворого: гіперемія, одутлість, блискучі очі — загалом воно нагадує обличчя заплаканої дитини. Інкубаційний період при грипі коливається від декількох годин до 3 діб. 


- Здебільшого на другу добу хвороби з'являється сухий кашель, починає турбувати біль у грудях. На 3-5 добу кашель м'якшає, з'являється незначна кількість слизового мокротиння. Носове дихання порушене через набряк слизової оболонки. 
- Вже в перші години температура тіла може сягати 39-40°С і утримуватись на такому рівні 2-3 доби. Проте, якщо в подальшому гарячка продовжується або розвивається її друга хвиля (загалом триває довше 5-7 діб), це свідчить про розвиток бактеріальних ускладнень. 
- Лікування ГРВІ та грипу є складною проблемою, тому його має визначати лікар.

 

Не потрібно займатись самолікуванням, це небезпечно!

 

При своєчасному і правильному лікуванні хвороба закінчується повним одужанням.

 

 

План заходів щодо профілактики та зниження захворюваності

на грип і ГРВІ по дошкільному навчальному закладу № 36 на 2016-2017 н.р.

 

№ п/п

Заходи

Термін

Виконання

1.    

На виконання наказу «Про профілактику респіраторних інфекцій у дітей в осінньо-зимовий період»:

а) провести виробничу нараду з питань організації гігієнічно-профілактичних заходів серед дітей та персоналу.

 б) довести до відома всіх учасників навчально-виховного процесу план заходів щодо профілактики грипу, ГРЗ.

01 грудня 2016р.

2.    

Унеможливлювати вихід на роботу працівників ДНЗ, а також дітей з ознаками грипу та ГРЗ.

По мірі виявлення

3.      

Забезпечити оптимальний температурним режим у всіх приміщеннях ДНЗ, систематичне вологе прибирання з деззасобами та провітрюванням.

Постійно

4.    

На час карантину обробляти посуд із застосуванням деззасобів.

На період карантину

5.      

Придбати необхідну кількість деззасобів, засобів особистої гігієни, бактерицидних випромінювачів, противірусних препаратів.

До 01.12.2016

6.    

Посилити контроль за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму в закладі.

Щоденно

7.    

Ізолювати дитину від колективу при перших ознаках хвороби, надати медичну допомогу та повідомити батьків, адміністрацію.

по мірі виявлення

8.    

Заборонити проведення всіх масових заходів у закладі.( На період карантину)

на час карантину

9.    

Ввести масковий режим для персоналу.

в період епідемічної ситуації

10  

3 метою санації повітря у групах, де є кварцові лампи, проводити опромінення УФО (3 рази на день) згідно графіку.

Щоденно

11 

Вихователям більше уваги приділяти фізкультурно-оздоровчим заходам.

в період епідемічної ситуації

12 

Для дітей, які перенесли ГРЗ та грип, коригувати навчальні навантаження та заняття з фізкультури. Зменшувати навантаження на ослаблених дітей.

в період епідемічної ситуації

13  

Вихователям якісно проводити ранковий прийом,   в ясельних групах температуру тіла дітей міряти 2рази  на день.

щоденно

14  

В період епідемії виключити проведення профілактичних щеплень проти інших інфекцій.

на час епідемії

15  

Не допускати до роботи працівників харчоблоку, які мають ознаки хвороби.

по мірі виявлення

16 

Вивісити матеріали по профілактиці грипу та ГРЗ в батьківських куточках та куточках здоров'я в усіх групах.

до 01.12.2016

17    

Підготувати консультативні матеріали у вигляді пам'яток по профілактиці грипу та ГРЗ і розмістити їх на сайті закладу для отримання знань і формування життєвих навичок щодо профілактики ГРЗ у сім'ях.

до 01.12.2016

18  

Провести навчання персоналу по темі «Оздоровчі заходи  в ДНЗ».

до 10.12.2016

19  

Забезпечити виконання норм харчування згідно коштів, виділених на харчування.

Постійно

20  

В раціон дітей ввести вживання часнику та цибулі, чаю з лимоном, квашеної капусти, буряка, меду.

Щоденно,
в період епідемії

21     

З метою стимулювання захисних сил організму щоденно проводити точковий масаж біологічно активних зон .

Постійно

22

Протягом дня здійснювати комплекс загартувальних заходів в період захворювань на грип і ГРЗ

згідно плану на цей період

23   

Забезпечити проходження обов'язкового медогляду працівниками закладу.

до 15.12.2016

24

Вивісити санбюлетні на тему «Обережно, грип!»

до 05.12.2016

 
Як почати загартування дитини?
 
Загартування як засіб підвищення захисних сил організму виникло ще за глибокої давнини. Практично у всіх країнах світу воно використовувалося як профілактичний засіб проти простуди та інших захворювань.
Загартування не лікує, а попереджає хвороби, підвищує опірність дитячого організму до різних подразників навколишнього середовища (протягам, перепадам температури і т. д.) і таких респіраторних захворювань, як грип, катар верхніх дихальних шляхів, ангіна, пневмонія. Малюк росте спокійнішим, емоційно урівноваженим, доброзичливим, добре спить і їсть, активно грає.
Починаючи загартування дитини, враховуйте деякі анатомо-фізіологічні особливості його організму. Терморегуляція у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку ще недостатньо розвинена у зв'язку з тим, що у них при малій масі тіла поверхня шкіри на 1 кг ваги в 2,4 рази більше, ніж у дорослого, а значить, і кількість поверхнево розташованих кровоносних судин теж збільшена, що і сприяє вищій тепловіддачі. Це загрожує в одних випадках швидким переохолодженням, в інших — перегрівом тіла. Загартовувати дітей можна починати з самого народження незалежно від погодних умов день за днем протягом року, а потім продовжувати цей процес в ясельному, дошкільному і шкільному віці. Причому позитивного ефекту можна досягти тільки при суворому дотриманні наступних принципів: систематичність, поступовість і послідовність в проведенні процедур; індивідуальний підхід з урахуванням віку, фізичного розвитку, стану здоров'я і умов життя дитини; позитивне ставлення малюка до процедур, а також комплексне їх виконання. Загартування свіжим повітрям і водою показане всім дітям. Думка, що його не можна проводити дітям ослабленим, із зниженим апетитом і неспокійним сном, помилкова.
Опромінювання прямими сонячними променями не рекомендується дітям, страждаючим анемією, з підвищеною нервовою збудливістю, в гострий період перебігу захворювання, страждаючим фотозалежною формою дерматиту, а при малярії, туберкульозі, захворюваннях щитовидної залози, серцево-судинної системи, розладах шлунково-кишкового тракту сонячні ванни взагалі протипоказані. У цих випадках допустимо опромінювання розсіяними сонячними променями. Страждаючі алергією діти охолоджуються значно швидше, ніж інші.
Гартувальні процедури не можна починати під час хвороби або відразу ж після одужання, коли організм дитини просто не в змозі осилити це навантаження. У зніжених, різко ослаблених дітей з блідою шкірою дуже швидко наступає переохолодження, тому для них знижувати температуру під час водних процедур треба обережно, а тіло після їх закінчення розтирати енергійніше. Краще почекати із загартовуванням в той період, коли малюк тільки недавно став відвідувати дитячу установу, оскільки його організм стає чутливішим до різкої зміни обстановки. Тривалі перерви знижують придбану стійкість до температурних дій. Якщо вашої старанності вистачило лише на 2—3 місяці, а потім ви все закинули, знайте, що вироблена дитячим організмом реакція зникне дуже швидко — буквально протягом 5—7 днів. Починати загартування необхідно з систематичного і ретельного провітрювання кімнати. У прохолодну погоду відкрийте кватирку або вікно і провітрюйте кімнату, поки повітря не охолодиться спочатку на 2° С, поступово знижуючи з часом його температуру на 5° С.
Незалежно від погодних умов дитячу кімнату потрібно провітрювати у обов'язковому порядку перед сном протягом 10—15 хвилин, а ще краще — привчати малюка спати при відкритій кватирці. Єдина обережність — уникайте протягів.
Щоденні прогулянки на свіжому повітрі в будь-яку погоду повинні стати невід'ємною частиною режиму дня для кожної незалежно від віку. Вони сприяють підвищенню тонусу нервової і ендокринної систем організму, що росте, покращують процеси травлення, удосконалюють діяльність серцево-судинної і дихальної систем; у крові підвищується кількість еритроцитів і гемоглобіну.
Дитину, що народилася влітку, можна виносити «гуляти» з перших днів життя, якщо температура повітря не нижча +15° С. Якщо ж малюк з'явився на світ в холодну пору року, вперше його слід винести на вулицю на 3—4-му тижні життя при температурі повітря не нижче мінус 5е С. До прогулянки таку дитину поступово привчають до холоду. Для цього її необхідно одягнути так, як перед виходом на вулицю або укласти в ліжечко у відкритої кватирки в перші дні не довше ніж на 10 хвилин, з часом збільшуючи тривалість процедури до 30—45 хвилин. Зимові прогулянки треба починати в ясні і тихі дні, а надалі — гуляти в будь-яку погоду.
Дуже корисний денний сон на відкритому повітрі: на балконі (лоджії) або в саду, добре провітреній кімнаті і при відкритій кватирці незалежно від пори року. У холодний час малюк повинен бути одягнений в байкову піжаму або сорочку, а влітку — в легку білизну з короткими рукавами. Сильним гартуючим засобом для дітей є повітряні ванни, які можна проводити круглий рік. Вони готують організм до подальших процедур, наприклад, до гартування водою. Ванни часткові І загальні.
Застосовувати їх можна дітям з двомісячного віку. Перші повітряні ванни немовля починає приймати вже в той момент, коли мати міняє йому пелюшки. В цьому випадку малюка можна залишити голим на 1—2 хвилини, але, граючи з ним, спонукати його до активних рухів. Треба дивитися, щоб в цей час тільце дитини залишалося рожевим і теплим. Оптимальною температурою при такій повітряній ванні е +22° С.
Через деякий час тривалість ванни для нього може бути збільшена з 1 —2 (2—3 рази на день) до 10—15 хвилин (4 рази на день). Повітряні ванни для дітей старше за рік призначають при температурі повітря не нижче +20° С, з поступовим її зниженням до +18* С. Перші повітряні ванни проводять 3—5 хвилин, збільшуючи їх тривалість до 45—60 хвилин.
Не можна приймати повітряні ванни до ознобу. При перших же ознаках переохолодження (поява «гусячої шкіри», тремтіння губ або млявості повітряну ванну треба припинити і швидко зігріти дитину. Водні процедури у будь-якому вигляді дають найбільш ефективну загальнозміцнюючу дію на дитячий організм.
Гартування цього типу краще починати влітку, коли тепла погода оберігає слабкий організм від дуже швидкого переохолодження. Обтирання можна починати з п'ятимісячного віку. Це дуже ніжна і найбільш проста водна процедура. Малюків меншого віку потрібно заздалегідь підготувати до вологого обтирання. Відразу ж після закінчення обтирання якої-небудь частини тіла розітріть її сухим рушником до легкого почервоніння і лише потім можете приступити до обтирання наступної ділянки. Вся процедура не повинна тривати більше 5 хвилин. Починають обтирання водою, підігрітою +35°...+36°С, через кожні 5—7 днів її знижують на 1 °С і доводять для малюків першого року життя до +28°...+30°С.
До обливань однорічної дитини приступають після попередньої його підготовки обтиранням, яку проводять протягом 2—3 тижнів. Початкова тривалість цієї процедури — від ЗО секунд до 1,5 хвилини, при цьому голову малюка змочувати не рекомендується, оскільки навіть при найретельнішому її витиранні волосся якийсь час залишається мокрим, що може стати причиною сильного переохолодження тіла. Після закінчення обливання дитину необхідно відразу ж витерти рушником і розтерти тіло до легкого почервоніння.
Душ дитина може приймати не раніше ніж з 1,5 року і в тій же послідовності, що і під час обливання.
Дітям також корисні ранкове вмивання та полоскання горла. При умиванні температура води змінюється залежно від віку дітей і ступені їх загартованості: для однорічних — +20*...+25*С, для більш старших — +16*. ..+18* С. Дошкілят бажано привчати умиватися водою кімнатної температури, а школярів — холодною водою з-під крана.