Комунальний заклад "Дитячий дошкільний заклад (ясла - садок) № 36 Харківської міської ради"

 







Сторінка вихователя - методиста

Методична робота в нашому дошкільному закладі – це комплексний процес, у ході якого здійснюється практичне навчання педагогічних працівників ефективним формам і методам роботи з дітьми. Методична робота з педагогічними кадрами проводиться на високому рівні, використовуються різноманітні форми роботи з вихователями з метою підвищення їх педагогічної майстерності.

 

ЗАВДАННЯ МЕТОДИЧНОЇ СЛУЖБИ:

ДНЗ реалізує виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти через планування роботи за програмою виховання і навчання дітей від двох до семи років "Дитина" 
розробка рекомендацій по створенню предметно - ігрового середовища за всіма видами дитячої дільності;
узагальнення перспективного досвіду педагогів;
надання методичної допомоги працівникам дошкільного закладу.

 

 

 

 

 Методична робота з педагогічними кадрами.

        

 

 

          Мета: підвищення фахової майстерності педагогів щодо впровадження Освітньої програмидля дітей від двох до семи років "Дитина”(2015), експериментальних навичок педагогів в процесі аналізу і самоаналізу педагогічної діяльності; сприяння росту професійної майстерності педагогів; підвищення результативності науково-методичної роботи з кадрами.

 

Враховуючи вимоги Базового компоненту дошкільної освіти нової редакції, досягнення та перспективи розвитку дошкільного навчального закладу та виходячи з аналізу роботи за минулий навчальний рік, колектив дошкільного навчального закладу визначив такі основні завдання на 2017/2018 навчальний рік:
1.     Спрямувати роботу колективу щодо реалізації пілотного проєкту програми соціальної та фінансової освіти дітей дошкільного віку «Афлатот».
2.     Продовжити роботу колективу колективу щодо виховання патріотичних почуттів в умовах сучасного дошкілля.
3.     Продовжити впровадження здоров'язберігаючих технологій та формування у дошкільників елементарних валеологічних та екологічних знань.
4.     Вдосконалювати роботу з мовленнєвого розвитку та комунікативних навичок дітей у сфері мовленнєвого спілкування.
 

 

Консультації для педагогів

Планування освітньо-виховного процесу за оновленою освітньою програмою для дітей від 2 до 7 років «Дитина» (2015)

вересень

«Як зарадити сльозам новачка».

жовтень

«Афлатот» - програма соціальної та фінансової освіти дітей дошкільного віку від 3 до 6.

листопад

«Вплив розвитку дрібної моторики руки на розвиток мовлення»

грудень

Дотримання доцільного режиму дня – запорука здоров’я дошкільника.

січень

«Розвиток комунікативної активності дитини дошкільного віку»

лютий

«Назустріч дітям»

березень

Народні музичні інструменти.

березень

Інтерактивні  методи  мовленнєвого розвитку  дітей  старшого  дошкільного  віку.

квітень

Використання природних факторів зміцнення здоров'я. Організація загартування дошкільників влітку.

червень

Планування освітньо- виховного процесу у літній оздоровчий період.

травень

 

 

 

     Згідно інструктивно-методичним рекомендаціям "Про організацію освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році" патріотичне виховання дітей є пріоритетним напрямком роботи з дітьми. Враховуючи це, в своїй підготовці до освітнього процесу ми активно використовуємо надбання педагогів-практиків, а також віртуальну бібліотеку освітнього порталу      "Педпреса".

 

 

Наша дошкільна установа є базовою у м. Харкові по впровадженню програми соціальної та фінансової освіти дітей дошкільного віку Афлатот.

Програма «Афлатот» буде впроваджуватись у ДНЗ № 36 з вересня 2016 року. Інноваційний процес у закладі здійснюватиметься поетапно. У закладі організовано роботу творчої групи з впровадження програми. З метою реалізації нововведень в практиці роботи закладу упродовж березня-червня з вихователями проводитимуть навчання з ознайомленням змісту програми, моделювання методів і прийомів роботи, які стануть ефективними і сприятимуть засвоєнню програмових знань дошкільниками.

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                                                                                                                Декілька слів про інновації...
Виховання казкою. Фесюкова Л.Б.
Методика Масару Ібука.
Методика Монтессорі.
Методика Єфіменко.
Методика Глена Домана.

 


     Згідно інструктивно-методичним рекомендаціям "Про організацію освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році" патріотичне виховання дітей є пріоритетним напрямком роботи з дітьми. Враховуючи це, в своїй підготовці до освітнього процесу ми активно використовуємо надбання педагогів-практиків, а також віртуальну бібліотеку освітнього порталу      "Педпреса".

 

Інноваційні педагогічні технології в сучасній дошкільній освіті

 

Розвиток науки і техніки сприяв появі нових форм навчальної комунікації, новітнім методам розв'язання освітніх завдань. З огляду на це роль вихователя набула нової якості. Він розвиває пізнавальні якості дошкільника, його життєву компетентність у різних соціальних інституціях. Водночас відбувається еволюція змісту, форм і методів навчання, яка спонукає до розробок і впровадження нових новітніх освітніх технологій. Досвід показує, що все нове із часом стає традицією і що традиції утверджує соціум, а новаторами виступають яскраві особистості реформаторського типу. На сучасному етапі все очевиднішим стає те, що традиційна освіта, орієнтована на передавання знань, умінь і навичок, не встигає за темпами їх нарощування. Специфічними особливостями інноваційного навчання є його відкритість майбутньому, здатність до передбачення на основі постійної переоцінки цінностей, налаштованість на конструктивні дії в оновлюваних ситуаціях, основою яких є інноваційні педагогічні технології. Інноваційні педагогічні технології в педагогіці пов'язані із загальними процесами у суспільстві, глобальними проблемами, інтеграцією знань і форм соціального буття.

Інноваційні педагогічні технології розглядають не тільки як налаштованість на сприйняття, продукування і застосування нового, а насамперед як відкритість. Вони забезпечують умови розвитку особистості, здійснення її права на індивідуальний творчий внесок, на особистісну ініціативу, на свободу саморозвитку.

Інноваційні педагогічні технології мають гуманістичну спрямованість у системі освіти, зумовлену співіснуванням і складними взаєминами в науковій педагогіці й педагогічній практиці традиційної наукової педагогіки. Вони належать до системи загального наукового і педагогічного знання. Виникли і розвиваються на межі загальної інноватики, методології, теорії та історії педагогіки, психології, соціології і теорії управління, економіки освіти. Інноваційні педагогічні технології є однією з домінуючих тенденцій розвитку людства.

Інноваційні педагогічні технології є специфічними і досить складними, потребують особливих знань, навичок, здібностей.

Інноваційні педагогічні технології в системі освіти засвідчують якісно новий етап взаємодії й розвитку науково-педагогічної та педагогічної творчості і процесів застосування її результатів. Складність, багатогранність педагогічної діяльності є чинником, що відкриває простір для багатьох педагогічних технологій, динаміка продукування яких постійно зростає. Широкий спектр, багатоваріантність педагогічних технологій зумовлюють необхідність їх класифікації. Найдосконалішою серед багатьох вважають класифікацію, за якою педагогічні технології згруповано за різноманітними системними та інструментально значущими ознаками. Відповідно в сукупності педагогічних технологій виокремлено:
1. За рівнем застосування:
— загальнопедагогічні (стосуються загальних засад освітніх процесів);
— предметні (призначені для вдосконалення викладання окремих предметів);
— локальні та модульні (передбачають часткові зміни педагогічних явищ).

2. За провідним чинником психічного розвитку:
— біогенні (провідна роль належить біологічним чинникам);
— соціогенні (переважають соціальні чинники);
— психогенні (провідна роль належить психічним чинникам).

3. За філософською основою:
— матеріалістичні та ідеалістичні;
— діалектичні та метафізичні;
— наукові та релігійні;
— гуманістичні й антигуманні;
— антропософські (грец. anthropos — людина і sophia — мудрість) і теософські (засновані на вченнях про всезагальний абсолют, божественну суть усіх речей);
— вільного виховання та примусу тощо.

4. За науковою концепцією засвоєння досвіду:
— асоціативно-рефлекторні (в основу покладено теорію формування понять);
— біхевіористські (англ. behavio(u)rism, від behavio(u)r — поведінка) (за основу взято теорію научіння);
— розвивальні (ґрунтуються на теорії розвитку здібностей);
— сугестивні (засновані на навіюванні); — нейролінгвістичні (засновані на нейролінгвістичному програмуванні); — гештальттехнології (нім. Gestalt — цілісна форма, образ, структура і технологія) та ін. (засновані на психотерапевтичному впливі).

5. За ставленням до дитини:
— авторитарні (засновані на чіткій надмірній регламентації);
— дидактоцентристські (центровані на навчанні);
— особистісно-орієнтовані (гуманно-особистісні, технології співробітництва, технології вільного виховання).

6. За орієнтацією на особистісні структури:
— інформаційні (формування знань, умінь, навичок);
— операційні (формування способів розумових дій);
— емоційно-художні й емоційно-моральні (формування сфери естетичних і моральних відносин);
— технології саморозвитку (формування самоуправляючих механізмів особистості);
— евристичні (розвиток творчих здібностей);
— прикладні (формування дієво-практичної сфери) технології.

7. За типом організації та управління пізнавальною діяльністю:
— структурно-логічні технології навчання (поетапне формулювання дидактичних завдань, вибору способу їх розв'язання, діагностики та оцінювання одержаних результатів);
— інтеграційні технології (дидактичні системи, які забезпечують інтеграцію різнопредметних знань і вмінь, різних видів діяльності на рівні інтегрованих курсів, навчальних тем, навчальних проблем та інших форм організації навчання);
— ігрові технології (ігрова форма взаємодії педагога і дітей, яка сприяє формуванню вмінь розв'язувати завдання на основі компетентного вибору альтернативних варіантів через реалізацію певного сюжету). В освітньому процесі використовують театралізовані, ділові, рольові, комп'ютерні ігри, імітаційні вправи, ігрове проектування та ін.;
— комп'ютерні технології (реалізуються в дидактичних системах комп'ютерного навчання на основі взаємодії «вчитель — комп'ютер — учень» за допомогою інформаційних, тренінгових, розвивальних, контролюючих та інших навчальних програм);

— діалогові технології (пов'язані зі створенням комунікативного середовища, розширенням простору співробітництва на суб'єкт-суб'єктному рівні: «учень — учитель», «учитель — автор», «учень — автор» та ін.);
— тренінгові технології (система діяльності щодо відпрацювання певних алгоритмів навчально-пізнавальних дій і способів розв'язання типових завдань у процесі навчання — тести, психологічні тренінги інтелектуального розвитку, розв'язання управлінських задач).

Педагоги-практики розробляють авторські технології, які поєднують у різних варіантах елементи апробованих технологій. Як правило, всі вони зорієнтовані на реалізацію змісту і досягнення мети різнорівневого і різнопрофільного навчання.

Вихідним матеріалом для розроблення технології є теорії, концепції. Багато педагогічних технологій мають у своїй основі такі концепції засвоєння соціального досвіду:

1) асоціативно-рефлекторне навчання, у межах якого розроблена теорія формування понять;
2) теорія поетапного формування розумових дій, згідно з якою розумовий розвиток (як і засвоєння знань, умінь, навичок) відбувається поетапно, спрямовуючись від «матеріальної» (зовнішньої) діяльності у внутрішній розумовий план;
3) сугестопедична концепція навчання, яка обґрунтовує комплексне використання у навчальних цілях вербальних і невербальних, зовнішніх і внутрішніх засобів сугестії (навіювання), що сприяє надзапам'ятовуванню;
4) теорія нейролінгвістичного програмування (НЛП), що розглядає процес навчання як рух інформації через нервову систему людини;
5) теорії змістового узагальнення, в основу яких покладено гіпотезу про провідну роль теоретичного знання у формуванні інтелекту дитини.

На основі однієї теорії навчання можуть вибудовуватися різні технології. Так, асоціативно-рефлекторна психологічна теорія породила варіантні технології навчання, які по-різному поєднують слово і наочність. Теорія проблемного навчання покладена в основу технологій, що розвивають творчі здібності, пізнавальну активність, інтерес, самостійність особистості.

Водночас побудова на одній теорії, концепції кількох технологій навчання не є свідченням їх ідентичності. Вони завжди будуть відрізнятися за кількісними і якісними параметрами. У зв'язку з цим важливо мати цілісну систему засобів опису педагогічних технологій, враховуючи, що кожна з них містить концептуальний, змістовий та процесуальний аспекти.

Наука пропонує великий вибір освітніх технологій, але не кожна з них може бути використана в роботі з дітьми дошкільного віку. 

 

Перелік інноваційних технологій та методик у галузі дошкільної освіти

Спадщина Софії Русової.

Автор – Русова С.

Суть технології. Вченою обґрунтовано умови гармонійного виховання у ДНЗ: виховання повинно бути індивідуальним, пристосованим до природи дитини, національним, відповідати соціально-культурним вимогам часу, вільним, незалежним від тих чи інших урядових вимог, вибудовуватись на ґрунті громадської організації. Принципами побудови українського ДНЗ повинні бути: гуманізм, демократизм, науковість, національний дух. Їх реалізація забезпечуватиме етнізацію особистості, входження дитини у духовний світ і традиційне життя українського народу, плекання національної та загальнолюдської культури.

Педагогіка М. Монтессорі (“Будинок вільної дитини”)

Автор – Монтессорі М.

Суть технології. Створення предметно-просторового середовища, у якому дитина зможе найповніше реалізувати свої природні здібності та задатки. Діяльність дитини повинна бути вільною та самостійною. Педагог використовує у роботі самонавчальні засоби – матеріали, з якими вихованець працює, наслідуючи педагога, діючи за зразком, а потім самостійно приступає до їхнього виконання. Індивідуалізація розвитку дошкільників реалізується через взаємодію з матеріалами, з урахуванням права вибору дітей, природних потреб та вікових особливостей.

Вальдорфська педагогіка.

Автор – Штайнер Р.

Суть технології. Стрижнем педагогіки є принципи індивідуального підходу, свободи у вихованні, питання режиму дня й ритму року. Вальдорфська школа функціонує на засадах самоуправління, що характеризується відсутністю вертикальної структури влади, підпорядкування. Основним завданням ДНЗ є догляд за органами чуття дитини. Цьому сприяє обладнання й організація роботи дошкільного навчального закладу, який функціонує як велика сім'я. Ігри й заняття постійно чергуються, створюючи сприятливі для дитини ритми самостійних та організованих занять. Дитина вчиться відкривати існування власного внутрішнього світу, центром якого є сім'я – батьки й дитина.

Система освіти “Довкілля”.

Автор – Ільченко В.

Суть технології. Система освіти “Довкілля” формує цілісну свідомість людини, яка здатна брати відповідальність за своє майбутнє та майбутнє рідної землі, народу, виховує ціннісне ставлення дитини до себе, до світу, що ґрунтується на почутті любові до навколишньої дійсності, “совісті” – намаганні почути звуки кожної живої істоти, зрозуміти її, щоб жити у злагоді із собою, природою. Програма “Довкілля” як дидактична система викладання предметів природничого циклу альтернативна до традиційного підходу.

Діагностична методика Т.О. Піроженко “Мовленнєве зростання дошкільника”.

Автор – Піроженко Т.О.

Суть технології. Пропоновані параметри мовленнєвого становлення дошкільника представлені з позицій комунікативного підходу до розвитку засобів мовлення. Принциповою позицією цього підходу є твердження про те, що міжособистісна взаємодія – основа взаєморозуміння. Неможливо зрозуміти іншу людину поза особистісних контактів з нею. Мета і результат мовної взаємодії – розуміння – відбувається лише за умови, коли реалізуються міжособистісні відносини між людьми. Комунікативний підхід до діагностики розвитку мовлення розглядає дитину як активного й ініціативного учасника соціальної взаємодії, в якій дошкільник має не лише засвоїти суспільний досвід (мову), але й щоразу самостійно застосовувати засвоєне, робити свій власний вибір адекватних до ситуації засобів спілкування, нарешті, створювати свої власні засоби для реалізації мети взаємодії. Через те, в комплексному підході такою важливою є саме діагностика (і своєчасне формування!) потреб, мотивів спілкування, інтересів, бажань, ціннісних орієнтацій, пов'язаних із людиною. Координати “людина” та “її ставлення до інших” є найважливішими для мовленнєвого становлення дошкільника. Отриманий під час діагностики матеріал дає змогу охарактеризувати форми взаємин між дитиною і дорослим, допомагає визначати комунікативну спрямованість і готовність дитини до комунікації.

Технологія фізичного виховання дітей М.Єфименка (“Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей”).

Автор – Єфименко М.

Суть технології. Проведення фізкультурних занять у формі ігрових дійств. Форма фізичної активності дітей – горизонтальний пластичний балет (“пластик-шоу”), що поєднує музичність, хореографічність, естетичність дійства. Його скорочені програми використовують як фізкультурні хвилинки, паузи, а також як розваги і свята. Ігрова взаємодія з дітьми реалізується в рамках ігрової теми як великої тематичної гри (макрогри), що триває протягом одного чи кількох занять. Спільна мета та сюжетна лінія містить кілька міні-ігор, ігор-вправ.

Технологія розвитку творчої особистості Г.Альтшуллера. Теорія розв язання винахідницьких завдань.

Автор – Альтшуллер Г.

Суть технології. Основне завдання – навчати дитину розв'язувати проблеми різного рівня складності з використанням винахідницьких завдань. Основна ідея технології полягає у тому, щоб переводити завдання з нижчого рівня складності на вищий. Для її успішної реалізації потрібно навчити дитину виявляти проблеми, з’ясовувати, чому легкі завдання розв'язуються просто, а важкі – складно. У роботі з дітьми дошкільного віку використовують колективні ігри, ігри-заняття, під час яких діти вчаться спостерігати навколишню дійсність, виявляти суперечливі властивості предметів, явищ, шукати відповіді на поставлені питання. Педагог орієнтується на вільний та самостійний вибір дитини – предмета, матеріалу, виду діяльності.

Методика використання схем-моделей для навчання дітей описовим розповідям.

Автор – Ткаченко Т.

Суть технології. За цією методикою для роботи використовується аркуш картону 45х30 см, поділений на шість квадратів (за кількістю характерних ознак предмета або об’єктів чи пір року, про які потрібно розповісти). Дітей навчають знаходити головні, суттєві ознаки предмета, відрізняти їх від другорядних. Навчаючи старших дошкільників складанню описових розповідей, використовують схеми-моделі. Діти вибудовують розповідь з дотриманням послідовності та параметрів, закладених у схемах: колір, форма, величина, матеріал, частини, дії. Використання схем при складанні описових розповідей допомагає дітям засвоїти порівняння предметів не в загальній формі – чим подібні, або чим відрізняються предмети, а диференціювати. порівнюючи предмети за формою, величиною, кольором тощо.

Методика використання схем-моделей у лексично-граматичній роботі.

Автор – Крутій К.

Суть технології. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, формування у них уміння користуватися основними логічними прийомами і операціями є одним із важливих завдань у процесі навчання старших дошкільників. Пропонується наступна схема ознайомлення дітей із предметами: 1) первинне ознайомлення з предметом і його назвою; 2) дослідження властивостей предметів: колір, відтінки, форма, розмір, звуки, шуми; співвідношення в просторі; вага; властивості поверхні; ритм; рух предмета; назва деталей предмета; 3) групування. Узагальнення і найпростіша класифікація предметів, формування родових і видових понять, наступна класифікація – диференціація родових понять; 40 розвиток елементів логічного мислення шляхом складання моделей, схем, коректурних таблиць разом із дітьми.

Особистісний розвиток дитини засобами взаємодії різних видів мистецтв.

Суть технології. Ця технологія залучає дитину до творчого пошуку, розвиває її здібності, творчий потенціал.

Поліхудожній розвиток дітей дошкільного віку в педагогічному процесі дошкільного навчального закладу.

Суть технології. Відбувається самоствердження дитини в найбільш значущій для неї сфері поліхудожньої діяльності (музичної, хореографічної, театралізованої, образотворчої).

Нова модель дошкільного закладу.

Автори – Заранська Н.Й., завідувач ДНЗ № 42, м. Львів; Савка М.М., директор Львівської міської дитячої громадської організації “Дитина”.

Суть технології. Створення нової моделі ДНЗ, спрямованої на всебічний розвиток дитини, формування основ її духовності засобами художньо-естетичного виховання. Диференціація освітнього процесу відповідно до індивідуальних здібностей, нахилів, інтересів та потреб кожного вихованця, виявлення талантів, створення якнайстаріших умов для їхнього розвитку, самовираження, самоствердження й самореалізації кожного індивіда.

Методика розвитку творчих здібностей на заняттях з малювання.

Автор – Шульга Л.

Суть технології. Діти зображають навколишнє тільки після емоційних зустрічей з ним у процесі спостереження, розгляду картин, слухання музики, читання, розповідання. Головне завдання організації зображувальної діяльності – виховання естетичних почуттів, а допоміжне – навчання технічним прийомам. Чим більше органів чуття беруть участь у сприйманні навколишнього, тим повнішими будуть уявлення, глибшим – пізнання.

Регіональна Програма розвитку Національної мережі шкіл сприяння здоров'ю.

Автор – колектив київського ОІПОПК.

Суть програми. Формування і розвиток у всіх суб'єктів навчально-виховного процесу культури здоров'я як цілісної категорії та створення у навчальних закладах умов, що її формують. Успішній реалізації мети Програми сприятиме виконання системи таких завдань: - координація діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, органів управління освітою всіх рівнів, медичних установ, обласного інституту післядіпломної освіти педагогічних кадрів, навчальних закладів, засобів масової організації, центрів практичної психології та соціальної роботи, громадських організацій та сім'ї щодо зміцнення здоров'я підростаючого покоління; - розробка та реалізація районних (міських) і локальних програм трансформації навчальних закладів у Школи сприяння здоров'ю; - проведення профілактичної, оздоровчої та еколого-валеологічної освітньої діяльності; - організація науково-методичного й інформаційного супроводу діяльності шкіл сприяння здоров'ю; - організація системної діяльності щодо підготовки та підвищення кваліфікації учасників реалізації Програми; - підготовка та проведення медичного, педагогічного, соціально-психологічного моніторингу, що сприятиме своєчасній оцінці ефективності реалізації здоров'язміцнювальних програм, а за необхідності – їх коригування, прийняття додаткових організаційних рішень.

Спадщина В.Сухомлинського.

Автор – В.Сухомлинський.

Суть технології. Основоположною у науково-теоретичних працях і практичному досвіді В.Сухомлинського є його філософсько-педагогічна система ідей та поглядів на дитину як на найвищу цінність. Педагогіка В.Сухомлинського - це педагогіка серця, дитиноцентризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально-виховного процесу до природи конкретної дитини. Педагог створив таку психолого-педагогічну систему, в якій усе зосереджено навколо дитини-людини, це педагогіка, побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта, виховання й розвиток людини мають передбачати, передусім, утвердження гармонії розуму й серця. Уроки мислення сприяють розумовому, мовленнєвому, духовному розвитку дошкільнят і вихованню в них ціннісного ставлення до природи. Діти вчаться розуміти й любити її, починають дивитися на неї іншими очима, стають активними її захисниками. Розроблені педагогом основні норми моральної вихованості для дітей ґрунтуються на творчому використанні багатого потенціалу загальнолюдських моральних цінностей і є складовою частиною його цілісної педагогічної системи.

Методика навчання дітей читанню М.Зайцева.

Автор – М.Зайцев.

Суть технології. Російський психолог Микола Олександрович Зайцев розробив унікальну методику навчання читанню і лічби на основі оригінальних кубиків. Кубики різних розмірів заповнюються відповідним матеріалом, у залежності від складу (дзвінкі - залізячками; глухі - деревинками; "золоті", голосні - мідними монетками). До того ж за визначеними буквами закріплені певні кольори, які допомагають на асоціативному рівні запам'ятати основні правила фонетичного розбору.

Навчання спирається на сприйняття (зір, слух, тактильні відчуття, інтуїцію), мислення активну практичну діяльність дитини, розвиває її пізнавальні здібності. "Кубики Зайцева" дозволяють навчити дитину плавному складовому читанню, минаючи етап складового уривчастого читання, значно скорочують час оволодіння читанням цілими словами, закладають основи грамотного письма. Навчальний пакет містить у собі: кубики, таблиці, аудіокасету і керівництво для батьків.

Посібники Зайцева призначені для організації розвиваючого простору для дітей дошкільного і шкільного віку, що дозволяє бажаючим педагогам творчо підходити до готових програм, змісту освіти, способам подачі інформації (методам і прийомам); вносити в роботу елементи дослідницької діяльності; кардинально скорочувати час оволодіння навичками рахунку, читання, грамотного письма.

Система Зайцева дає прекрасну можливість для професійного росту вчителів, колективної творчості педагогів і дітей, формування цілісної неспотвореної системи поглядів. І діти, і дорослі при цьому зберігають фізичне і щиросердечне здоров'я (а часто і відновлюють його), тобто ставиться заслін багатьом проблемам і майбутнім хворобам, які ми звикли вважати природними в процесі навчання, таким, як проблеми зору, хребта, купи стресів і комплексів («дидактоневрозу») і, як результат, соматичні захворювання.

Методика навчання дітей раннього віку Глена Домана.

Автор – Глен Доман.

Суть технології. Глен Доман — американський лікар-нейрохірург, який займався розробкою системи реабілітації дітей з важкими порушеннями в роботі мозку. У цій програмі особлива увага приділена карткам з комбінаціями яскравих точок, зображеннями різних предметів, зі словами. Коли безнадійно хворі і відсталі діти почали не тільки наздоганяти, а й випереджати однолітків в інтелектуальному розвитку, з'явилася ідея використовувати цей метод у навчанні нормальних дітей. Глен Доман удосконалив свою програму, і вже понад півстоліття вона є однією з найпопулярніших в ранній педагогіці. Основний постулат методики: «Мозок росте тільки коли він працює». Тому з самого раннього віку дитячий мозок треба завантажити. Навчання за Доманом нагадує введення інформації в комп'ютер. З трьохмісячного віку дитині з певною частотою за кілька секунд демонструються картки з комбінацією картинка + слово або просто слово. З часом ці картки поділяються на тематичні серії. Такі заняття треба чергувати зі спеціальними фізичними вправами, адже розвиток мозку неможливий без належної рухової активності. Керуючись цими принципами, за твердженням автора, будь-яку дитину можна виховати генієм.

Розвиваючі ігри Нікітіних: кубики, гра типа „Танграм”.

Автори - Борис Павлович і Олена Олексіївна Нікітіни, класики вітчизняної педагогіки та автори ряду розвиваючих ігор для дітей.

Суть технології. Методики раннього розвитку дітей, в першу чергу, базуються на відповідних дитячих іграх. За методикою Нікітіних вони повинні включати в себе спільну діяльність дитини і батьків. Вони мають великий потенціал, тому що їх можна підлаштувати під себе, під свій рівень розвитку, під свої інтереси. Кожна «Нікітінська» дитяча гра надає можливість подумати над тим, що до неї додати, як її поліпшити; така варіативність завдань заздалегідь продумана, адже вона спрямовує дитину до творчої роботи. В основному ці ігри мають форму головоломок, направлених на розпізнавання і добудови образів, інакше кажучи, на розвиток логічного і творчого мислення. Кожна гра по методиці Нікітіних є набором завдань, вирішення яких дитина шукає за допомогою кубиків (кубики Нікітіна), квадратів з картону, деталей з конструктора і т.д. Завдання, які ставляться перед дитиною, мають різну форму: у вигляді інструкції, креслення, моделі. Таким чином дитина знайомитися з різними способами передачі інформації. Завдання задаються за принципом від простого до складного і мають дуже широкий діапазон.

Педагогіка Амонашвілі.

Автор – Ш.Амонашвілі.

Суть технології. Система виховання та навчання за Ш.Амонашвілі – це "педагогіка цілісного життя дітей та дорослих", яка будується на началах гуманності й віри в дитину, вихованні творчістю і співпрацею педагогів із дітьми, де в якості педагогів розуміються також батьки. Гуманна педагогіка є педагогікою дисципліни, любов до дитини не може шкодити їй. За Амонашвілі, дітям необхідно пропонувати такі справи, за які вони можуть братися не колись, а зараз же, і перші кроки мають приводити їх до перших успіхів, а не невдач. На думку педагога-новатора, головне у навчанні – це заохочувати дітей до власного пошуку, власного шляху пізнання світу, необхідно вчити їх самостійності, готувати до дорослого життя. В цьому і полягає роль і обов’язок вчителя та вихователя. Моральною основою дитячої кооперації в системі Ш.Амонашвілі є здатність радіти успіхам інших, готовність прийти на допомогу, причому не тільки в межах свого колективу: старші діти допомагають молодшим, беруть над ними шефство. Цікавими методичними новаціями у цій концепції є: - скасування оцінок за навчання у балах;
- недопустимість порівняння дітей між собою („він у нас найрозумніший, беріть із нього приклад”); - навчання одразу на кількох доступних дітям рівнях, наприклад, читання можливе від знайомства з буквами для одних до біглого читання для інших; - співучасть дітей у побудові занять, у складанні завдань, утворенні власного підручника, в плануванні відповідей.

 

 

Кольоротерапія

 

 

Зашифроване послання

 

         Якщо ви скажете, що пошук і вивчення ключів до розшифровки дитячих малюнків - заняття виснажливе і куди як легше в довірчій бесіді випитати у малюка про всі його страхи, тривоги, радощі і печалі, то будете неправі.

    Ви, напевно, й по собі знаєте, як навіть дорослим часом буває складно раптом взяти й розкрити душу співрозмовника. А вже відшукати потрібні для цього слова, тим більше вдається не кожному. Як же можна сподіватися, що чотирирічний малюк раптом відкриє маленький ротик і виголосить такі дорослі слова, як «симпатія» або «антипатія», «спокій» або «тривога», «гармонія» або «безлад»? Він і сам не розуміє своїх почуттів і не знає, як саме вони називаються. А ось малюнок дає дитині можливість висловити те, чого він поки ще не може зрозуміти і висловити словами. Малюнок для нього - не мистецтво, а мова, якою він ще не навчився як слід користуватися. Але, стаючи творцем мальованих чоловічків і фігурок, він, як справжній художник, відчуває повну, нічим не обмежену свободу. Звичайно ж, він не задається думкою перекласти на білий лист свої почуття, маленькі пальчики самі ведуть олівець, а з-під нього виходить дзеркало душі маленького творця.

        

 Вікові особливості

 

 

    Аналізуючи малюнок, враховуйте вік дитини. Адже на два роки він буде малювати палички, кружечки, квадратики і, тільки зобразивши їх, придумувати, що ж вони таке і як же їх назвати.

    До трьох років у малюка з'являється бажання помалювати чоловічків. Але тільки намалювати їх він толком не може. У нього виходить кружечок з пикою (голова), до якого прироблені палички (руки і ноги).

    А от у чотири роки до кружечку він вже прилаштовують овал (тулуб), і малюнок сам по собі стає більш складним. У п'ять років він хвацько примальовувати своїм чоловічкам такі необхідні частини, як рот, ніс, очі, пальці, волосся.

    У шість-сім років у чоловічка з'являється шия, згини на руках і ногах, одяг і різні зачіски. Ось на ці вікові особливості малюнка орієнтуються психологи при оцінці розумового розвитку дитини. Якщо в сім років малюк усе ще продовжує малювати кружечки й палички, батькам варто потурбуватися про те, як розвивається їх малюк.

    Психологи рекомендують починати «розшифровку», тільки коли дитині виповниться чотири роки. Однак ви можете прочитати малюнок і трирічного малюка, але тут вам знадобляться швидше не ключі до шифру, а власні відчуття. Погляньте на малюнок і постарайтеся зрозуміти, які емоції він у вас викликає. Не варто довго над цим роздумувати, довіряйте своєї інтуїції. Малюнок може здаватися темним і тьмяним, яскравим і світлим, веселим або сумним, важким або легким. Якщо ви знаходите в ньому лише позитив, значить, дитину ніщо не турбує, якщо ж у малюнку переважає негатив, вам слід відшукати його причину і по можливості усунути її. Але перш за ви повинні згадати, чи не ображав хтось вашого малюка напередодні. Як правило, образу малюки довго не тримають, але якщо вона ще не пройшла до того, як він узяв у руки олівець, то обов'язково виллється на аркуш паперу. А коли гарний настрій відновиться, він знову почне малювати тільки позитивні малюнки.

   

        

 Ми малюємо людину

 

 2 роки: малюк зображає людину у вигляді концентричних незавершених кіл.

 3 роки: кола замкнуті, з'являється зображення очей, а також рук і ніг у мініатюрі.

 3 роки і 2 місяці: чоловічок-«пуголовок», зображені всі риси обличчя, волосся, непропорційні руки і ноги.

 3 роки і 7 місяців: з'являється тулуб, руки вимальовували більш детально.

 Після 4 років: всі частини тіла промальовані, деякі диспропорційно, на обличчі посмішка.

 Після 5 років: всі частини тіла зображені чітко, на кистях і ступнях промальовані пальці, у чоловічків є статева ідентифікація.

    Малювання чоловічків дозволяє простежити етапи нейрофізіологічного і психічного розвитку малюка. Темпи розвитку у всіх різні, і правильно розшифрувати малюнок може тільки фахівець. Але якщо, наприклад, в 4-5 років у намальованого чоловічка ноги «ростуть» з голови, це означає, що схему тіла дитина «бачить» неправильно, і це може позначитися на його сприйнятті простору.

        

 Ключі до чоловічків

 

    Навіть маленька дитина знає, що думаємо ми головою, а тому в ній сила. Якщо він намалював чоловічкові маленьку голову, значить, не вважає себе розумним хлопчиком або дівчинкою, і це робить її нещасною. Якщо ж він все тіло вималював жирно, а голову ледве помітно, значить, зайво боязкий і сором'язливий.

    Голова повинна контролювати тулуб, а для цього потрібна шия. У чотири роки або п'ять років малюк про неї навіть і не згадує і ліпить голову прямо на тулуб. Але потім розуміє, що не буде голова повертатися без шиї. Тіло для нього асоціюється з бажаннями і почуттями, а голова - з розумом, який і повинен управляти тілом. Якщо дитина малює товсту, жирно прокреслені шию, значить, у нього часто виникають сильні бажання, які він все-таки намагається контролювати. Але якщо шия коротка, то почуття у ньому все ж перемагають розум, а якщо шия тонка і нечітка, то навпаки.

    Широкі плечі - дитина вважає себе сильною, а вузькі плечі говорять про його слабкість.

    Великий тулуб свідчить про ту ж силу, непропорційно велике - про незадоволені бажаннях. Хирлявий тулуб показує, що дитина анітрохи не вірить у себе, і завдання батьків - допомогти йому подолати цей комплекс.

    Особа з ретельно промальовані деталями (очима, бровами, віями, носом, ротом, підборіддям) говорить про те, що малюк стурбований своїм зовнішнім виглядом. Крупне підборіддя - у вашого малюка ось-ось прокинеться лідер.

    Великі вуха малюють діти, які звикли, що їх вічно сварять і критикують. Так вони показують, що критика дорослих осідає в них важким тягарем. А от маленькі вуха малює дитина, яку критика анітрохи не турбує. Він взагалі не звертає на неї уваги.

    Маленькі очиці - малюк сором'язливий, вважає за краще ховати погляд від інших. Великі, широко розкриті очі - малюка щось лякає, він шукає захисту.

    Великі зуби - агресивність. Це ж їхній малюк часто пускає в хід, коли щось не по його.

    Сильні руки і ноги - малюк хоче вирости і стати сильним, а поки йому цієї сили не вистачає. Довгі - дитина вже зараз мріє багато чого досягти. Короткі руки - відсутність далекосяжних прагнень.

        

 Моя сім'я

 

 Часто малюки ставлять безпомилковий діагноз своїм сім'ям. Якщо відносини між батьками розладналися, а ті з усіх сил намагаються не показати цього дитині, він все одно відчує недобре. Можливо, ця думка і не прийме виразних обрисів у його голівці, але буде явно присутнім в його малюнку, варто попросити його зобразити сім'ю.

    Перш за все в очі кидається порядок зображення членів сім'ї і їх розміри. Першим він почне вимальовувати самого важливого члена сім'ї і, звичайно ж, зробить його більше за інших. Таким «велетнем» може бути не тільки тато, а й бабуся, якщо, приміром, вона тримає кермо влади в своїх руках. А ось прив'язаний малюк найбільше до того члену сім'ї, якого на малюнку тримає за руку. Якщо ж вся сім'я тримається за руки, то її дружнім взаєминам можна тільки позаздрити. Так само як і у випадку, коли сім'я зайнята одним загальним справою, а не поділена на малюнку перегородками, які зображують кімнати.

    Сигнал тривоги - зображення когось із сім'ї в профіль або навіть спиною. Так малюк зображує родича, якого боїться або який йому не симпатичний. Але якщо між ним і малюком зовсім недавно сталася сварка, то малювання його в подібних ракурсах - явище тимчасове.

    Малюки дуже емоційні, образити їх нічого не варто. І тоді вони взагалі можуть виключити з малюнка когось із членів сім'ї. Часто дитина виключає своїх молодших братиків і сестричок, після народження яких батьки почали приділяти йому менше уваги. А їх відсутність малюк може цілком резонно аргументувати: сестричка або братик гуляє, грає в сусідній кімнаті, спить. Така ж доля може спіткати і тата, з тією лише різницею, що в відображена на аркуші моменті він перебуває на роботі або у відрядженні. Це означає, що дитині не вистачає уваги батька або він його боїться і вважає за краще проводити час без нього.

    Але якщо дитина виключив з малюнка самого себе, батькам варто міцно замислитися, адже значить це одне: дитина незатишно почуває себе в сім'ї, наче він там зайвий.

   

        

 Кольорові думки

 

    Зрозуміти, яка вона ця маленька людина, чим живе і що відчуває, допоможуть і кольори, які вона використовує в малюванні. Наприклад, якщо на малюнку присутні не менше 5-7 кольорів, дитина живе повним життям, насолоджується її фарбами. Використання одного-двох кольорів можна пробачити дворічному малюкові, але ніяк не трьох-, чотирирічного. Це означає одне: малюка щось гнітить, і фарб не вистачає не тільки в малюнку, але і в його житті.

    Колір, яким він розфарбовує членів сім'ї, теж багато про що говорить. Наприклад, для нелюбимих він вибирає коричневий або чорний колір. А для коханих - жовтий. Адже коли дітей запитують, з чим у них асоціюється мама, вони часто відповідають: з сонечком.

        

 Якщо в малюнку переважає:

 

    Синій - дитина спокійна і врівноважена. Йому не нудно одному, адже він любить поміркувати. Дружбі він віддається повністю, тому що вважає за краще віддавати, а не отримувати. Однак слід враховувати одне «але». Часом діти вибирають синій не тому, що спокійні, а тому що хочуть заспокоїтися.

    Зелений - дитина незалежна, наполеглива, вперта. Зелений для нього - колір спокою і безпеки, до яких він прагне.

    Червоний – малюк ексцентричний, агресивний, активний.

    Жовтий - малюк - допитливий оптиміст.

    Фіолетовий – малюк любить фантазувати, він емоційний, але в той же час дуже чутливий і вразливий.

    Коричневий - дитина часто відчуває негативні емоції. Він повільний і фізично не розвинений.

    Чорний - дитина пригнічений, чорний колір він використовує як протест проти дискомфорту, який відчуває. Йому необхідна зміна атмосфери.

    Сірий - все одно що відсутність кольору. Малюк байдужий до навколишнього, він прагне не помічати того, що йому не подобається і що її турбує.

    Такі нескладні ключі вам знадобляться для розшифровки малюнка маленького чоловічка. Малювання не тільки допоможе вам зробити психологічний портрет дитини, а й зміцнить його пальчики, навчить координації, тонким рухам, і пізніше йому легше буде оволодіти письмом. До того ж, малюючи, він буде помічати особливості навколишнього світу, наприклад, що у кішки і у стільця чотири ноги, а у людини - дві.

        

 Про що говорить улюблений колір дитини

 

    Ви звертали увагу на колір, яким ваш малюк найбільше любить малювати? Діти часто прив'язуються до певного кольору, і це перевага стосується всього: від улюблених ласощів до іграшки. Психологи вважають, що вибір кольору відображає особливості особистості. - Якщо ви хочете дізнатися точне значення улюбленого дитячого кольору, слід пройти з дитиною відповідний тест. Цим займаються психологи - хромотерапевти. Одним з найбільш популярних колірних тестів є тест доктора Макса Люшера, який розробив наипростейших методику визначення психологічного стану людини за кольорами, які дитина обирає як улюблені.

    Отже, що можуть сказати колірні переваги про вашу дитину?

    Синій

    Якщо малюк кидається на все блакитне і синє - у нього вже дорослий світогляд, він цінує рівновагу в житті. Блакитний - це колір, який часто «нав'язують» хлопчикам. Тому дитина може вибирати його за звичкою. Любов до синіх відтінків відображає умиротворений характер. Як правило, такі діти рідко вередують, люблять споглядати і захоплюються спокійними іграми, наприклад, конструктором. Малюк, який тягнеться за темними відтінками синього, можливо, страждає меланхолією. Він замислений, сумний. Може, цей вибір був пов'язаний з враженням від сумної казки, яку дитина прочитала.

     Фіолетовий

    А в тих випадках, коли дитя вибирає одяг виключно у фіолетових тонах, будь упевнена: росте майбутній актор!

    Діти, які люблять фіолетовий, часто захоплюються малюванням, ліпленням з пластиліну. Такі хлопці обожнюють розігрувати спектаклі з друзями, із задоволенням беруть участь у новорічних постановках в дитячому саду. А ще маленькі любителі фіолетового нерідко потайливі і хитрі. Така дитина вміє перевтілюватися в слухняного ангела, пустувати.

     Жовтий

    Малюк, який обожнює жовтий колір, налаштований на величезні життєві перемоги. Такий колір в дитинстві вибирають лідери, майбутні бізнесмени, політики - впливові люди. Любитель жовтого розумний, у нього багата уява. Часто такі діти люблять фантазувати, грати в стратегічні ігри на самоті. Вони слухняні, але занадто мрійливі. Іноді їхня фантазія відводить їх далеко, і вони не можуть перемкнутися на дійсність. Але в майбутньому любителів жовтого чекають приголомшливі перемоги, серйозна кар'єра і, можливо, влада.

    Жовтий - один з оптимальних дитячих виборів, свідчить про сприятливу атмосфері будинку і в школі. Деякі діти просто не виносять цю фарбу - часто це вказує на дискомфортні ситуації в сім'ї.

     Рожевий

    Багато дівчат люблять рожевий. Це говорить про жіночність,емоційність. Дівчата вибирають рожевий, тому що цей колір асоціюється у них з ляльковими нарядами, квітами, дитячою косметикою. Рожевий експлуатують виробники дівочих іграшок, тому прихильність дівчаток до нього зрозуміла. Але якщо хлопчик обожнює рожевий колір, насторожтеся: такий вибір зазвичай показує на слабкість, невизначеність, пошук, замкнутість. Нерідко рожевий люблять хлопчики, які відчувають себе не прийнятими та не зрозумілими в своєму оточенні. Однак у деяких випадках хлопчики вибирають рожевий через асоціації з солодощами або від підвищеної емоційності. Крім того, рожевий колір заспокоює дітей.

    Червоний

    Любителі червоного дуже експресивні. Прихильність до цього кольору вказує на незалежний характер, лідерство, прагнення до популярності і похвали. Такі діти дуже енергійні, рухливі, цілеспрямовані. Вони легко навчаються, швидко починають читати і писати.

    Однак багато хлопців, які обожнюють бордові або червоні відтінки, бувають неврівноваженими. Зверніть увагу на малюка, який раптово полюбив темні відтінки червоного. Гамма від бордо до коричневого в його малюнках часто означає, що дитині необхідний відпочинок, спокій.

     Помаранчевий

    Цей колір воліють природжені оптимісти. Такі діти відкриті, веселі й говіркі. Маленький любитель помаранчевого має широке коло товаришів, з легкістю йде на контакт з дорослими, викликає в оточуючих захват своєю сміливою безпосередністю. В окремих випадках любов до помаранчевого кольору обумовлена нервозністю. Такі діти вразливі, і сама незначна дрібниця може викликати у них істерику. Крім того, любитель помаранчевого, як правило, має безліч різноманітних захоплень - малювання, спорт, стратегічні ігри і так далі. Але список його інтересів швидко змінюється, до кожного хобі він відноситься поверхово. До речі, любов до світлих відтінків помаранчевого вказує на міцне здоров'я і відмінну фізичну форму.

     Зелений

    Тут все залежить від відтінку. Зелений колір досить складний. Якщо дитина любить салатовий відтінок, це говорить про спокій та оптимізм. Такі діти наділені глибоким інтелектом, у них розвинена фантазія та аналітичний розум. Але якщо дитя віддає перевагу темно-зелений колір, насторожитеся: як правило, його люблять замкнуті діти, які відчувають себе незрозумілими у своєму середовищі. Темно-зелений зазвичай люблять хлопці, які недостатньо відчувають захист і опіку батьків. Вони бояться змін, домінування над власною особистістю. У цілому любов до всіх відтінків зеленого означає ідеалізм, шляхетність і честолюбство, аж до руйнівної самокритичності і боязнь зробити п

омилку. До речі, багато психологів впевнені: зелений колір відбиває бажання їсти солодке!

     Білий

    Білий колір люблять спостерігаючі і в той же час сором'язливі малюки. Такі діти мають розвиненим емоційним інтелектом - вони чуттєво аналізують все, що відбувається навколо. Нерідко любителі білого вже мають свою точку зору, свою дитячу систему цінностей, яка не схожа на ту, що їм нав'язують дорослі. Улюблений білий колір у дитини часто свідчить про природжений талант до філософських роздумів. Такі діти мають багатий внутрішній світ, вони духовно розвинені, але значно більш замкнуті, ніж однолітки. До речі, нелюбов до білого, різке відторгнення білого кольору може послужити сигналом того, що дитина психологічно втрачає зв'язок з матір'ю, в чомусь її звинувачує, їхні стосунки не візьмеш.

 

 

 

                     
                                     
 

 

Перелік інноваційних технологій та методик у галузі дошкільної освіти

Спадщина Софії Русової.

Автор – Русова С.

Суть технології. Вченою обґрунтовано умови гармонійного виховання у ДНЗ: виховання повинно бути індивідуальним, пристосованим до природи дитини, національним, відповідати соціально-культурним вимогам часу, вільним, незалежним від тих чи інших урядових вимог, вибудовуватись на ґрунті громадської організації. Принципами побудови українського ДНЗ повинні бути: гуманізм, демократизм, науковість, національний дух. Їх реалізація забезпечуватиме етнізацію особистості, входження дитини у духовний світ і традиційне життя українського народу, плекання національної та загальнолюдської культури.

Педагогіка М. Монтессорі (“Будинок вільної дитини”)

Автор – Монтессорі М.

Суть технології. Створення предметно-просторового середовища, у якому дитина зможе найповніше реалізувати свої природні здібності та задатки. Діяльність дитини повинна бути вільною та самостійною. Педагог використовує у роботі самонавчальні засоби – матеріали, з якими вихованець працює, наслідуючи педагога, діючи за зразком, а потім самостійно приступає до їхнього виконання. Індивідуалізація розвитку дошкільників реалізується через взаємодію з матеріалами, з урахуванням права вибору дітей, природних потреб та вікових особливостей.

Вальдорфська педагогіка.

Автор – Штайнер Р.

Суть технології. Стрижнем педагогіки є принципи індивідуального підходу, свободи у вихованні, питання режиму дня й ритму року. Вальдорфська школа функціонує на засадах самоуправління, що характеризується відсутністю вертикальної структури влади, підпорядкування. Основним завданням ДНЗ є догляд за органами чуття дитини. Цьому сприяє обладнання й організація роботи дошкільного навчального закладу, який функціонує як велика сім'я. Ігри й заняття постійно чергуються, створюючи сприятливі для дитини ритми самостійних та організованих занять. Дитина вчиться відкривати існування власного внутрішнього світу, центром якого є сім'я – батьки й дитина.

Система освіти “Довкілля”.

Автор – Ільченко В.

Суть технології. Система освіти “Довкілля” формує цілісну свідомість людини, яка здатна брати відповідальність за своє майбутнє та майбутнє рідної землі, народу, виховує ціннісне ставлення дитини до себе, до світу, що ґрунтується на почутті любові до навколишньої дійсності, “совісті” – намаганні почути звуки кожної живої істоти, зрозуміти її, щоб жити у злагоді із собою, природою. Програма “Довкілля” як дидактична система викладання предметів природничого циклу альтернативна до традиційного підходу.

Діагностична методика Т.О. Піроженко “Мовленнєве зростання дошкільника”.

Автор – Піроженко Т.О.

Суть технології. Пропоновані параметри мовленнєвого становлення дошкільника представлені з позицій комунікативного підходу до розвитку засобів мовлення. Принциповою позицією цього підходу є твердження про те, що міжособистісна взаємодія – основа взаєморозуміння. Неможливо зрозуміти іншу людину поза особистісних контактів з нею. Мета і результат мовної взаємодії – розуміння – відбувається лише за умови, коли реалізуються міжособистісні відносини між людьми. Комунікативний підхід до діагностики розвитку мовлення розглядає дитину як активного й ініціативного учасника соціальної взаємодії, в якій дошкільник має не лише засвоїти суспільний досвід (мову), але й щоразу самостійно застосовувати засвоєне, робити свій власний вибір адекватних до ситуації засобів спілкування, нарешті, створювати свої власні засоби для реалізації мети взаємодії. Через те, в комплексному підході такою важливою є саме діагностика (і своєчасне формування!) потреб, мотивів спілкування, інтересів, бажань, ціннісних орієнтацій, пов'язаних із людиною. Координати “людина” та “її ставлення до інших” є найважливішими для мовленнєвого становлення дошкільника. Отриманий під час діагностики матеріал дає змогу охарактеризувати форми взаємин між дитиною і дорослим, допомагає визначати комунікативну спрямованість і готовність дитини до комунікації.

Технологія фізичного виховання дітей М.Єфименка (“Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей”).

Автор – Єфименко М.

Суть технології. Проведення фізкультурних занять у формі ігрових дійств. Форма фізичної активності дітей – горизонтальний пластичний балет (“пластик-шоу”), що поєднує музичність, хореографічність, естетичність дійства. Його скорочені програми використовують як фізкультурні хвилинки, паузи, а також як розваги і свята. Ігрова взаємодія з дітьми реалізується в рамках ігрової теми як великої тематичної гри (макрогри), що триває протягом одного чи кількох занять. Спільна мета та сюжетна лінія містить кілька міні-ігор, ігор-вправ.

Технологія розвитку творчої особистості Г.Альтшуллера. Теорія розв язання винахідницьких завдань.

Автор – Альтшуллер Г.

Суть технології. Основне завдання – навчати дитину розв'язувати проблеми різного рівня складності з використанням винахідницьких завдань. Основна ідея технології полягає у тому, щоб переводити завдання з нижчого рівня складності на вищий. Для її успішної реалізації потрібно навчити дитину виявляти проблеми, з’ясовувати, чому легкі завдання розв'язуються просто, а важкі – складно. У роботі з дітьми дошкільного віку використовують колективні ігри, ігри-заняття, під час яких діти вчаться спостерігати навколишню дійсність, виявляти суперечливі властивості предметів, явищ, шукати відповіді на поставлені питання. Педагог орієнтується на вільний та самостійний вибір дитини – предмета, матеріалу, виду діяльності.

Методика використання схем-моделей для навчання дітей описовим розповідям.

Автор – Ткаченко Т.

Суть технології. За цією методикою для роботи використовується аркуш картону 45х30 см, поділений на шість квадратів (за кількістю характерних ознак предмета або об’єктів чи пір року, про які потрібно розповісти). Дітей навчають знаходити головні, суттєві ознаки предмета, відрізняти їх від другорядних. Навчаючи старших дошкільників складанню описових розповідей, використовують схеми-моделі. Діти вибудовують розповідь з дотриманням послідовності та параметрів, закладених у схемах: колір, форма, величина, матеріал, частини, дії. Використання схем при складанні описових розповідей допомагає дітям засвоїти порівняння предметів не в загальній формі – чим подібні, або чим відрізняються предмети, а диференціювати. порівнюючи предмети за формою, величиною, кольором тощо.

Методика використання схем-моделей у лексично-граматичній роботі.

Автор – Крутій К.

Суть технології. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, формування у них уміння користуватися основними логічними прийомами і операціями є одним із важливих завдань у процесі навчання старших дошкільників. Пропонується наступна схема ознайомлення дітей із предметами: 1) первинне ознайомлення з предметом і його назвою; 2) дослідження властивостей предметів: колір, відтінки, форма, розмір, звуки, шуми; співвідношення в просторі; вага; властивості поверхні; ритм; рух предмета; назва деталей предмета; 3) групування. Узагальнення і найпростіша класифікація предметів, формування родових і видових понять, наступна класифікація – диференціація родових понять; 40 розвиток елементів логічного мислення шляхом складання моделей, схем, коректурних таблиць разом із дітьми.

Особистісний розвиток дитини засобами взаємодії різних видів мистецтв.

Суть технології. Ця технологія залучає дитину до творчого пошуку, розвиває її здібності, творчий потенціал.

Поліхудожній розвиток дітей дошкільного віку в педагогічному процесі дошкільного навчального закладу.

Суть технології. Відбувається самоствердження дитини в найбільш значущій для неї сфері поліхудожньої діяльності (музичної, хореографічної, театралізованої, образотворчої).

Нова модель дошкільного закладу.

Автори – Заранська Н.Й., завідувач ДНЗ № 42, м. Львів; Савка М.М., директор Львівської міської дитячої громадської організації “Дитина”.

Суть технології. Створення нової моделі ДНЗ, спрямованої на всебічний розвиток дитини, формування основ її духовності засобами художньо-естетичного виховання. Диференціація освітнього процесу відповідно до індивідуальних здібностей, нахилів, інтересів та потреб кожного вихованця, виявлення талантів, створення якнайстаріших умов для їхнього розвитку, самовираження, самоствердження й самореалізації кожного індивіда.

Методика розвитку творчих здібностей на заняттях з малювання.

Автор – Шульга Л.

Суть технології. Діти зображають навколишнє тільки після емоційних зустрічей з ним у процесі спостереження, розгляду картин, слухання музики, читання, розповідання. Головне завдання організації зображувальної діяльності – виховання естетичних почуттів, а допоміжне – навчання технічним прийомам. Чим більше органів чуття беруть участь у сприйманні навколишнього, тим повнішими будуть уявлення, глибшим – пізнання.

Регіональна Програма розвитку Національної мережі шкіл сприяння здоров'ю.

Автор – колектив київського ОІПОПК.

Суть програми. Формування і розвиток у всіх суб'єктів навчально-виховного процесу культури здоров'я як цілісної категорії та створення у навчальних закладах умов, що її формують. Успішній реалізації мети Програми сприятиме виконання системи таких завдань: - координація діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, органів управління освітою всіх рівнів, медичних установ, обласного інституту післядіпломної освіти педагогічних кадрів, навчальних закладів, засобів масової організації, центрів практичної психології та соціальної роботи, громадських організацій та сім'ї щодо зміцнення здоров'я підростаючого покоління; - розробка та реалізація районних (міських) і локальних програм трансформації навчальних закладів у Школи сприяння здоров'ю; - проведення профілактичної, оздоровчої та еколого-валеологічної освітньої діяльності; - організація науково-методичного й інформаційного супроводу діяльності шкіл сприяння здоров'ю; - організація системної діяльності щодо підготовки та підвищення кваліфікації учасників реалізації Програми; - підготовка та проведення медичного, педагогічного, соціально-психологічного моніторингу, що сприятиме своєчасній оцінці ефективності реалізації здоров'язміцнювальних програм, а за необхідності – їх коригування, прийняття додаткових організаційних рішень.

Спадщина В.Сухомлинського.

Автор – В.Сухомлинський.

Суть технології. Основоположною у науково-теоретичних працях і практичному досвіді В.Сухомлинського є його філософсько-педагогічна система ідей та поглядів на дитину як на найвищу цінність. Педагогіка В.Сухомлинського - це педагогіка серця, дитиноцентризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально-виховного процесу до природи конкретної дитини. Педагог створив таку психолого-педагогічну систему, в якій усе зосереджено навколо дитини-людини, це педагогіка, побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта, виховання й розвиток людини мають передбачати, передусім, утвердження гармонії розуму й серця. Уроки мислення сприяють розумовому, мовленнєвому, духовному розвитку дошкільнят і вихованню в них ціннісного ставлення до природи. Діти вчаться розуміти й любити її, починають дивитися на неї іншими очима, стають активними її захисниками. Розроблені педагогом основні норми моральної вихованості для дітей ґрунтуються на творчому використанні багатого потенціалу загальнолюдських моральних цінностей і є складовою частиною його цілісної педагогічної системи.

Методика навчання дітей читанню М.Зайцева.

Автор – М.Зайцев.

Суть технології. Російський психолог Микола Олександрович Зайцев розробив унікальну методику навчання читанню і лічби на основі оригінальних кубиків. Кубики різних розмірів заповнюються відповідним матеріалом, у залежності від складу (дзвінкі - залізячками; глухі - деревинками; "золоті", голосні - мідними монетками). До того ж за визначеними буквами закріплені певні кольори, які допомагають на асоціативному рівні запам'ятати основні правила фонетичного розбору.

Навчання спирається на сприйняття (зір, слух, тактильні відчуття, інтуїцію), мислення активну практичну діяльність дитини, розвиває її пізнавальні здібності. "Кубики Зайцева" дозволяють навчити дитину плавному складовому читанню, минаючи етап складового уривчастого читання, значно скорочують час оволодіння читанням цілими словами, закладають основи грамотного письма. Навчальний пакет містить у собі: кубики, таблиці, аудіокасету і керівництво для батьків.

Посібники Зайцева призначені для організації розвиваючого простору для дітей дошкільного і шкільного віку, що дозволяє бажаючим педагогам творчо підходити до готових програм, змісту освіти, способам подачі інформації (методам і прийомам); вносити в роботу елементи дослідницької діяльності; кардинально скорочувати час оволодіння навичками рахунку, читання, грамотного письма.

Система Зайцева дає прекрасну можливість для професійного росту вчителів, колективної творчості педагогів і дітей, формування цілісної неспотвореної системи поглядів. І діти, і дорослі при цьому зберігають фізичне і щиросердечне здоров'я (а часто і відновлюють його), тобто ставиться заслін багатьом проблемам і майбутнім хворобам, які ми звикли вважати природними в процесі навчання, таким, як проблеми зору, хребта, купи стресів і комплексів («дидактоневрозу») і, як результат, соматичні захворювання.

Методика навчання дітей раннього віку Глена Домана.

Автор – Глен Доман.

Суть технології. Глен Доман — американський лікар-нейрохірург, який займався розробкою системи реабілітації дітей з важкими порушеннями в роботі мозку. У цій програмі особлива увага приділена карткам з комбінаціями яскравих точок, зображеннями різних предметів, зі словами. Коли безнадійно хворі і відсталі діти почали не тільки наздоганяти, а й випереджати однолітків в інтелектуальному розвитку, з'явилася ідея використовувати цей метод у навчанні нормальних дітей. Глен Доман удосконалив свою програму, і вже понад півстоліття вона є однією з найпопулярніших в ранній педагогіці. Основний постулат методики: «Мозок росте тільки коли він працює». Тому з самого раннього віку дитячий мозок треба завантажити. Навчання за Доманом нагадує введення інформації в комп'ютер. З трьохмісячного віку дитині з певною частотою за кілька секунд демонструються картки з комбінацією картинка + слово або просто слово. З часом ці картки поділяються на тематичні серії. Такі заняття треба чергувати зі спеціальними фізичними вправами, адже розвиток мозку неможливий без належної рухової активності. Керуючись цими принципами, за твердженням автора, будь-яку дитину можна виховати генієм.

Розвиваючі ігри Нікітіних: кубики, гра типа „Танграм”.

Автори - Борис Павлович і Олена Олексіївна Нікітіни, класики вітчизняної педагогіки та автори ряду розвиваючих ігор для дітей.

Суть технології. Методики раннього розвитку дітей, в першу чергу, базуються на відповідних дитячих іграх. За методикою Нікітіних вони повинні включати в себе спільну діяльність дитини і батьків. Вони мають великий потенціал, тому що їх можна підлаштувати під себе, під свій рівень розвитку, під свої інтереси. Кожна «Нікітінська» дитяча гра надає можливість подумати над тим, що до неї додати, як її поліпшити; така варіативність завдань заздалегідь продумана, адже вона спрямовує дитину до творчої роботи. В основному ці ігри мають форму головоломок, направлених на розпізнавання і добудови образів, інакше кажучи, на розвиток логічного і творчого мислення. Кожна гра по методиці Нікітіних є набором завдань, вирішення яких дитина шукає за допомогою кубиків (кубики Нікітіна), квадратів з картону, деталей з конструктора і т.д. Завдання, які ставляться перед дитиною, мають різну форму: у вигляді інструкції, креслення, моделі. Таким чином дитина знайомитися з різними способами передачі інформації. Завдання задаються за принципом від простого до складного і мають дуже широкий діапазон.

Педагогіка Амонашвілі.

Автор – Ш.Амонашвілі.

Суть технології. Система виховання та навчання за Ш.Амонашвілі – це "педагогіка цілісного життя дітей та дорослих", яка будується на началах гуманності й віри в дитину, вихованні творчістю і співпрацею педагогів із дітьми, де в якості педагогів розуміються також батьки. Гуманна педагогіка є педагогікою дисципліни, любов до дитини не може шкодити їй. За Амонашвілі, дітям необхідно пропонувати такі справи, за які вони можуть братися не колись, а зараз же, і перші кроки мають приводити їх до перших успіхів, а не невдач. На думку педагога-новатора, головне у навчанні – це заохочувати дітей до власного пошуку, власного шляху пізнання світу, необхідно вчити їх самостійності, готувати до дорослого життя. В цьому і полягає роль і обов’язок вчителя та вихователя. Моральною основою дитячої кооперації в системі Ш.Амонашвілі є здатність радіти успіхам інших, готовність прийти на допомогу, причому не тільки в межах свого колективу: старші діти допомагають молодшим, беруть над ними шефство. Цікавими методичними новаціями у цій концепції є: - скасування оцінок за навчання у балах;
- недопустимість порівняння дітей між собою („він у нас найрозумніший, беріть із нього приклад”); - навчання одразу на кількох доступних дітям рівнях, наприклад, читання можливе від знайомства з буквами для одних до біглого читання для інших; - співучасть дітей у побудові занять, у складанні завдань, утворенні власного підручника, в плануванні відповідей.

 

 

Кольоротерапія

 

 

Зашифроване послання

 

         Якщо ви скажете, що пошук і вивчення ключів до розшифровки дитячих малюнків - заняття виснажливе і куди як легше в довірчій бесіді випитати у малюка про всі його страхи, тривоги, радощі і печалі, то будете неправі.

    Ви, напевно, й по собі знаєте, як навіть дорослим часом буває складно раптом взяти й розкрити душу співрозмовника. А вже відшукати потрібні для цього слова, тим більше вдається не кожному. Як же можна сподіватися, що чотирирічний малюк раптом відкриє маленький ротик і виголосить такі дорослі слова, як «симпатія» або «антипатія», «спокій» або «тривога», «гармонія» або «безлад»? Він і сам не розуміє своїх почуттів і не знає, як саме вони називаються. А ось малюнок дає дитині можливість висловити те, чого він поки ще не може зрозуміти і висловити словами. Малюнок для нього - не мистецтво, а мова, якою він ще не навчився як слід користуватися. Але, стаючи творцем мальованих чоловічків і фігурок, він, як справжній художник, відчуває повну, нічим не обмежену свободу. Звичайно ж, він не задається думкою перекласти на білий лист свої почуття, маленькі пальчики самі ведуть олівець, а з-під нього виходить дзеркало душі маленького творця.

        

 Вікові особливості

 

 

    Аналізуючи малюнок, враховуйте вік дитини. Адже на два роки він буде малювати палички, кружечки, квадратики і, тільки зобразивши їх, придумувати, що ж вони таке і як же їх назвати.

    До трьох років у малюка з'являється бажання помалювати чоловічків. Але тільки намалювати їх він толком не може. У нього виходить кружечок з пикою (голова), до якого прироблені палички (руки і ноги).

    А от у чотири роки до кружечку він вже прилаштовують овал (тулуб), і малюнок сам по собі стає більш складним. У п'ять років він хвацько примальовувати своїм чоловічкам такі необхідні частини, як рот, ніс, очі, пальці, волосся.

    У шість-сім років у чоловічка з'являється шия, згини на руках і ногах, одяг і різні зачіски. Ось на ці вікові особливості малюнка орієнтуються психологи при оцінці розумового розвитку дитини. Якщо в сім років малюк усе ще продовжує малювати кружечки й палички, батькам варто потурбуватися про те, як розвивається їх малюк.

    Психологи рекомендують починати «розшифровку», тільки коли дитині виповниться чотири роки. Однак ви можете прочитати малюнок і трирічного малюка, але тут вам знадобляться швидше не ключі до шифру, а власні відчуття. Погляньте на малюнок і постарайтеся зрозуміти, які емоції він у вас викликає. Не варто довго над цим роздумувати, довіряйте своєї інтуїції. Малюнок може здаватися темним і тьмяним, яскравим і світлим, веселим або сумним, важким або легким. Якщо ви знаходите в ньому лише позитив, значить, дитину ніщо не турбує, якщо ж у малюнку переважає негатив, вам слід відшукати його причину і по можливості усунути її. Але перш за ви повинні згадати, чи не ображав хтось вашого малюка напередодні. Як правило, образу малюки довго не тримають, але якщо вона ще не пройшла до того, як він узяв у руки олівець, то обов'язково виллється на аркуш паперу. А коли гарний настрій відновиться, він знову почне малювати тільки позитивні малюнки.

   

        

 Ми малюємо людину

 

 2 роки: малюк зображає людину у вигляді концентричних незавершених кіл.

 3 роки: кола замкнуті, з'являється зображення очей, а також рук і ніг у мініатюрі.

 3 роки і 2 місяці: чоловічок-«пуголовок», зображені всі риси обличчя, волосся, непропорційні руки і ноги.

 3 роки і 7 місяців: з'являється тулуб, руки вимальовували більш детально.

 Після 4 років: всі частини тіла промальовані, деякі диспропорційно, на обличчі посмішка.

 Після 5 років: всі частини тіла зображені чітко, на кистях і ступнях промальовані пальці, у чоловічків є статева ідентифікація.

    Малювання чоловічків дозволяє простежити етапи нейрофізіологічного і психічного розвитку малюка. Темпи розвитку у всіх різні, і правильно розшифрувати малюнок може тільки фахівець. Але якщо, наприклад, в 4-5 років у намальованого чоловічка ноги «ростуть» з голови, це означає, що схему тіла дитина «бачить» неправильно, і це може позначитися на його сприйнятті простору.

        

 Ключі до чоловічків

 

    Навіть маленька дитина знає, що думаємо ми головою, а тому в ній сила. Якщо він намалював чоловічкові маленьку голову, значить, не вважає себе розумним хлопчиком або дівчинкою, і це робить її нещасною. Якщо ж він все тіло вималював жирно, а голову ледве помітно, значить, зайво боязкий і сором'язливий.

    Голова повинна контролювати тулуб, а для цього потрібна шия. У чотири роки або п'ять років малюк про неї навіть і не згадує і ліпить голову прямо на тулуб. Але потім розуміє, що не буде голова повертатися без шиї. Тіло для нього асоціюється з бажаннями і почуттями, а голова - з розумом, який і повинен управляти тілом. Якщо дитина малює товсту, жирно прокреслені шию, значить, у нього часто виникають сильні бажання, які він все-таки намагається контролювати. Але якщо шия коротка, то почуття у ньому все ж перемагають розум, а якщо шия тонка і нечітка, то навпаки.

    Широкі плечі - дитина вважає себе сильною, а вузькі плечі говорять про його слабкість.

    Великий тулуб свідчить про ту ж силу, непропорційно велике - про незадоволені бажаннях. Хирлявий тулуб показує, що дитина анітрохи не вірить у себе, і завдання батьків - допомогти йому подолати цей комплекс.

    Особа з ретельно промальовані деталями (очима, бровами, віями, носом, ротом, підборіддям) говорить про те, що малюк стурбований своїм зовнішнім виглядом. Крупне підборіддя - у вашого малюка ось-ось прокинеться лідер.

    Великі вуха малюють діти, які звикли, що їх вічно сварять і критикують. Так вони показують, що критика дорослих осідає в них важким тягарем. А от маленькі вуха малює дитина, яку критика анітрохи не турбує. Він взагалі не звертає на неї уваги.

    Маленькі очиці - малюк сором'язливий, вважає за краще ховати погляд від інших. Великі, широко розкриті очі - малюка щось лякає, він шукає захисту.

    Великі зуби - агресивність. Це ж їхній малюк часто пускає в хід, коли щось не по його.

    Сильні руки і ноги - малюк хоче вирости і стати сильним, а поки йому цієї сили не вистачає. Довгі - дитина вже зараз мріє багато чого досягти. Короткі руки - відсутність далекосяжних прагнень.

        

 Моя сім'я

 

 Часто малюки ставлять безпомилковий діагноз своїм сім'ям. Якщо відносини між батьками розладналися, а ті з усіх сил намагаються не показати цього дитині, він все одно відчує недобре. Можливо, ця думка і не прийме виразних обрисів у його голівці, але буде явно присутнім в його малюнку, варто попросити його зобразити сім'ю.

    Перш за все в очі кидається порядок зображення членів сім'ї і їх розміри. Першим він почне вимальовувати самого важливого члена сім'ї і, звичайно ж, зробить його більше за інших. Таким «велетнем» може бути не тільки тато, а й бабуся, якщо, приміром, вона тримає кермо влади в своїх руках. А ось прив'язаний малюк найбільше до того члену сім'ї, якого на малюнку тримає за руку. Якщо ж вся сім'я тримається за руки, то її дружнім взаєминам можна тільки позаздрити. Так само як і у випадку, коли сім'я зайнята одним загальним справою, а не поділена на малюнку перегородками, які зображують кімнати.

    Сигнал тривоги - зображення когось із сім'ї в профіль або навіть спиною. Так малюк зображує родича, якого боїться або який йому не симпатичний. Але якщо між ним і малюком зовсім недавно сталася сварка, то малювання його в подібних ракурсах - явище тимчасове.

    Малюки дуже емоційні, образити їх нічого не варто. І тоді вони взагалі можуть виключити з малюнка когось із членів сім'ї. Часто дитина виключає своїх молодших братиків і сестричок, після народження яких батьки почали приділяти йому менше уваги. А їх відсутність малюк може цілком резонно аргументувати: сестричка або братик гуляє, грає в сусідній кімнаті, спить. Така ж доля може спіткати і тата, з тією лише різницею, що в відображена на аркуші моменті він перебуває на роботі або у відрядженні. Це означає, що дитині не вистачає уваги батька або він його боїться і вважає за краще проводити час без нього.

    Але якщо дитина виключив з малюнка самого себе, батькам варто міцно замислитися, адже значить це одне: дитина незатишно почуває себе в сім'ї, наче він там зайвий.

   

        

 Кольорові думки

 

    Зрозуміти, яка вона ця маленька людина, чим живе і що відчуває, допоможуть і кольори, які вона використовує в малюванні. Наприклад, якщо на малюнку присутні не менше 5-7 кольорів, дитина живе повним життям, насолоджується її фарбами. Використання одного-двох кольорів можна пробачити дворічному малюкові, але ніяк не трьох-, чотирирічного. Це означає одне: малюка щось гнітить, і фарб не вистачає не тільки в малюнку, але і в його житті.

    Колір, яким він розфарбовує членів сім'ї, теж багато про що говорить. Наприклад, для нелюбимих він вибирає коричневий або чорний колір. А для коханих - жовтий. Адже коли дітей запитують, з чим у них асоціюється мама, вони часто відповідають: з сонечком.

        

 Якщо в малюнку переважає:

 

    Синій - дитина спокійна і врівноважена. Йому не нудно одному, адже він любить поміркувати. Дружбі він віддається повністю, тому що вважає за краще віддавати, а не отримувати. Однак слід враховувати одне «але». Часом діти вибирають синій не тому, що спокійні, а тому що хочуть заспокоїтися.

    Зелений - дитина незалежна, наполеглива, вперта. Зелений для нього - колір спокою і безпеки, до яких він прагне.

    Червоний – малюк ексцентричний, агресивний, активний.

    Жовтий - малюк - допитливий оптиміст.

    Фіолетовий – малюк любить фантазувати, він емоційний, але в той же час дуже чутливий і вразливий.

    Коричневий - дитина часто відчуває негативні емоції. Він повільний і фізично не розвинений.

    Чорний - дитина пригнічений, чорний колір він використовує як протест проти дискомфорту, який відчуває. Йому необхідна зміна атмосфери.

    Сірий - все одно що відсутність кольору. Малюк байдужий до навколишнього, він прагне не помічати того, що йому не подобається і що її турбує.

    Такі нескладні ключі вам знадобляться для розшифровки малюнка маленького чоловічка. Малювання не тільки допоможе вам зробити психологічний портрет дитини, а й зміцнить його пальчики, навчить координації, тонким рухам, і пізніше йому легше буде оволодіти письмом. До того ж, малюючи, він буде помічати особливості навколишнього світу, наприклад, що у кішки і у стільця чотири ноги, а у людини - дві.

        

 Про що говорить улюблений колір дитини

 

    Ви звертали увагу на колір, яким ваш малюк найбільше любить малювати? Діти часто прив'язуються до певного кольору, і це перевага стосується всього: від улюблених ласощів до іграшки. Психологи вважають, що вибір кольору відображає особливості особистості. - Якщо ви хочете дізнатися точне значення улюбленого дитячого кольору, слід пройти з дитиною відповідний тест. Цим займаються психологи - хромотерапевти. Одним з найбільш популярних колірних тестів є тест доктора Макса Люшера, який розробив наипростейших методику визначення психологічного стану людини за кольорами, які дитина обирає як улюблені.

    Отже, що можуть сказати колірні переваги про вашу дитину?

    Синій

    Якщо малюк кидається на все блакитне і синє - у нього вже дорослий світогляд, він цінує рівновагу в житті. Блакитний - це колір, який часто «нав'язують» хлопчикам. Тому дитина може вибирати його за звичкою. Любов до синіх відтінків відображає умиротворений характер. Як правило, такі діти рідко вередують, люблять споглядати і захоплюються спокійними іграми, наприклад, конструктором. Малюк, який тягнеться за темними відтінками синього, можливо, страждає меланхолією. Він замислений, сумний. Може, цей вибір був пов'язаний з враженням від сумної казки, яку дитина прочитала.

     Фіолетовий

    А в тих випадках, коли дитя вибирає одяг виключно у фіолетових тонах, будь упевнена: росте майбутній актор!

    Діти, які люблять фіолетовий, часто захоплюються малюванням, ліпленням з пластиліну. Такі хлопці обожнюють розігрувати спектаклі з друзями, із задоволенням беруть участь у новорічних постановках в дитячому саду. А ще маленькі любителі фіолетового нерідко потайливі і хитрі. Така дитина вміє перевтілюватися в слухняного ангела, пустувати.

     Жовтий

    Малюк, який обожнює жовтий колір, налаштований на величезні життєві перемоги. Такий колір в дитинстві вибирають лідери, майбутні бізнесмени, політики - впливові люди. Любитель жовтого розумний, у нього багата уява. Часто такі діти люблять фантазувати, грати в стратегічні ігри на самоті. Вони слухняні, але занадто мрійливі. Іноді їхня фантазія відводить їх далеко, і вони не можуть перемкнутися на дійсність. Але в майбутньому любителів жовтого чекають приголомшливі перемоги, серйозна кар'єра і, можливо, влада.

    Жовтий - один з оптимальних дитячих виборів, свідчить про сприятливу атмосфері будинку і в школі. Деякі діти просто не виносять цю фарбу - часто це вказує на дискомфортні ситуації в сім'ї.

     Рожевий

    Багато дівчат люблять рожевий. Це говорить про жіночність,емоційність. Дівчата вибирають рожевий, тому що цей колір асоціюється у них з ляльковими нарядами, квітами, дитячою косметикою. Рожевий експлуатують виробники дівочих іграшок, тому прихильність дівчаток до нього зрозуміла. Але якщо хлопчик обожнює рожевий колір, насторожтеся: такий вибір зазвичай показує на слабкість, невизначеність, пошук, замкнутість. Нерідко рожевий люблять хлопчики, які відчувають себе не прийнятими та не зрозумілими в своєму оточенні. Однак у деяких випадках хлопчики вибирають рожевий через асоціації з солодощами або від підвищеної емоційності. Крім того, рожевий колір заспокоює дітей.

    Червоний

    Любителі червоного дуже експресивні. Прихильність до цього кольору вказує на незалежний характер, лідерство, прагнення до популярності і похвали. Такі діти дуже енергійні, рухливі, цілеспрямовані. Вони легко навчаються, швидко починають читати і писати.

    Однак багато хлопців, які обожнюють бордові або червоні відтінки, бувають неврівноваженими. Зверніть увагу на малюка, який раптово полюбив темні відтінки червоного. Гамма від бордо до коричневого в його малюнках часто означає, що дитині необхідний відпочинок, спокій.

     Помаранчевий

    Цей колір воліють природжені оптимісти. Такі діти відкриті, веселі й говіркі. Маленький любитель помаранчевого має широке коло товаришів, з легкістю йде на контакт з дорослими, викликає в оточуючих захват своєю сміливою безпосередністю. В окремих випадках любов до помаранчевого кольору обумовлена нервозністю. Такі діти вразливі, і сама незначна дрібниця може викликати у них істерику. Крім того, любитель помаранчевого, як правило, має безліч різноманітних захоплень - малювання, спорт, стратегічні ігри і так далі. Але список його інтересів швидко змінюється, до кожного хобі він відноситься поверхово. До речі, любов до світлих відтінків помаранчевого вказує на міцне здоров'я і відмінну фізичну форму.

     Зелений

    Тут все залежить від відтінку. Зелений колір досить складний. Якщо дитина любить салатовий відтінок, це говорить про спокій та оптимізм. Такі діти наділені глибоким інтелектом, у них розвинена фантазія та аналітичний розум. Але якщо дитя віддає перевагу темно-зелений колір, насторожитеся: як правило, його люблять замкнуті діти, які відчувають себе незрозумілими у своєму середовищі. Темно-зелений зазвичай люблять хлопці, які недостатньо відчувають захист і опіку батьків. Вони бояться змін, домінування над власною особистістю. У цілому любов до всіх відтінків зеленого означає ідеалізм, шляхетність і честолюбство, аж до руйнівної самокритичності і боязнь зробити п

омилку. До речі, багато психологів впевнені: зелений колір відбиває бажання їсти солодке!

     Білий

    Білий колір люблять спостерігаючі і в той же час сором'язливі малюки. Такі діти мають розвиненим емоційним інтелектом - вони чуттєво аналізують все, що відбувається навколо. Нерідко любителі білого вже мають свою точку зору, свою дитячу систему цінностей, яка не схожа на ту, що їм нав'язують дорослі. Улюблений білий колір у дитини часто свідчить про природжений талант до філософських роздумів. Такі діти мають багатий внутрішній світ, вони духовно розвинені, але значно більш замкнуті, ніж однолітки. До речі, нелюбов до білого, різке відторгнення білого кольору може послужити сигналом того, що дитина психологічно втрачає зв'язок з матір'ю, в чомусь її звинувачує, їхні стосунки не візьмеш.